Кирило III Константинопольський
Кирило III (так званий «Спанос») — Патріарх Константинопольський протягом двох коротких періодів часу, у 1652 і 1654 роках. Біографічні даніНа думку одних, він походив із Ксанті[1], на думку інших із Румелі[2]. Спочатку він був митрополитом Коринфа, але був скинутий Патріархом Кирилом II[a]. Потім він силою захопив митрополію Філіппополь, а потім митрополію Тирново, а також намагався зайняти митрополію Халкідонос[1][b]. Він був сварливим, змовницьким та інтриганським і постійно створював проблеми, як у митрополіях, куди він ходив, так і у Вселенському Патріархаті. Вперше він став патріархом у травні 1652 року, але пробув на престолі лише кілька днів[1]. У березні 1654 року він знову зайняв престол і пробув на ньому чотирнадцять днів[1]. Обидва рази він став Патріархом самовільно, з грошима[c] та інтригами. Обидва часи були короткими і протягом їхнього часу не збирався ні Синод, ні рішення не приймалося. Обидва рази його понизили в сан ченців[2] і заслали на Кіпр[1]. Фінансові збитки, завдані ним Патріархату, намагався відшкодувати його наступник Паїсій шляхом надзвичайного стягнення золотого флорина з кожного священика[2]. Виноски та посиланняВиноски
ПосиланняДжерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia