Кириченко Олена Степанівна

Кириченко Олена Степанівна
Кириченко Олена Степанівна
Народження	19 липня 1937 ; Київ, Українська РСР, СРСР
Смерть	30 грудня 2003 (66 років)
	Київ, Україна
Країна	СРСР; Україна
Жанр	портрет, пейзаж і жанрове малярство
Навчання	Республіканська художня школа імені Тараса Шевченка (1956) і Київський державний художній інститут (1964)
Вчитель	Костецький Володимир Миколайович, Трохименко Карпо Дем'янович і Шовкуненко Олексій Олексійович
Діяльність	художниця
Працівник	Республіканська художня школа імені Тараса Шевченка
Член	Спілка радянських художників України
Батько	Кириченко Степан Андрійович
Мати	Волковинська Зінаїда Володимирівна
Брати, сестри	Кириченко Роман Степанович

Олена Степанівна Кириче́нко (нар. 19 липня 1937, Київ — пом. 30 грудня 2003, Київ) — українська художниця; член Спілки радянських художників України з 1968 року. Дочка художників Степана Кириченка і Зінаїди Волковинської, сестра художника Романа Кириченка.

Біографія

Народилася 19 липня 1937 року в місті Києві. Упродовж 1951—1956 років навчалася у Київській середній художній школі; у 1958—1964 роках — у Київському художньому інституті, де її викладачами були, зокрема, Володимир Костецький, Карпо Трохименко, Олексій Шовкуненко. Дипломна робота — картина «Поліський льон» (керівник Олексій Шовкуненко).

Одночасно з навчанням протягом 1957—1960 років працювала позаштатним художником у журналі «Радянська жінка», у 1958—1961 роках у журналі «Піонерія» та у 1961—1965 роках у видавництві «Радянський письменник». У 1976—1977 роках викладала в Київській середній художній школі.

Жила в Києві, в будинку на Брест-Литовському проспекті, № 31, квартира № 110 та в будинку на вулиці Бастіонній, № 5, квартира № 20^[1].

Творчість

Працювала у галузях станкового живопису (писала портрети, пейзажі, тематичні картини), монументального (створювала мозаїки) та театрального мистецтва. Серед робіт:

живопис

«Портрет естонського рибалки А. Лайкмаа» (1962);
«За вікном зима» (1963, темпера);
«Сніданок» (1964);
«Осінь» (1965);
«Студентка» (1965);
«Композитор Віталій Кирейко» (1966);
«Актриса Тамара Кібальникова» (1967);
«Юність» (1968);
«Рибалка» (1969);
«Починається день» (1969);
«Вечір. Якуб Шаботенко із внучкою» (1969);
«Естафета» (1970);
«Починається день» (1970—1971);
«Українські танцюристи» (1971);
«Мар'янка і Леся» (1971);
«Дівчина» (1974);
«З. Примакова» (1975);
«Актриса Ірина Дорошенко» (1978);
«Про минуле» (1979);
«Тарас Шевченко» (1980);
«Стародавній Київ» (1981, темпера);
«Гопак» (1984);
«Зимовий Дніпро» (1990);
«Козак Мамай» (1992);
«Весняні квіти» (1992);

графіка

«Дівчина з вишнями» (1965, ліногравюра);
«Портрет Ф. Василенка» (1972, картон);
«Доброта» (1976, туш).

мозаїки

«Іван Підкова» (1964; Донецький художній музей);
«Лісова пісня» (1970, східна сторона стели в честь Лесі Українки в Ялті);
«Скіфи» (1972, санаторій «Бердянськ» у Бердянську);
«Людина у світі музики» (1975—1977; два панно на Київському радіозаводі);
«Козак-бандурист», «Свято врожаю», «Рибалки», «Троїсті музики», «Козак-оборонець» (1977, готель «Інтурист» у Києві);
«Стародавній Київ і кияни» (1978, «Вершник-бандурист», «Свято врожаю», «Воїн» та інші в готелі «Либідь» в Києві);
«Орнамент», «Українське мистецтво», «Дума народна, вільна й стокрила», «Історія нашого краю», «Корсунь-Шевченківська битва» (1982; в Будинку культури смт Лисянки);
«Людина — творець» (1985, Славута).

Створила серію розписів «Стрімкість» і «Творчість» в інтер'єрі Медичного комплексу Київського авіаційного об'єднання (1981—1985, темпера).

У Київському театрі імені Ленінського комсомолу оформила вистави:

«Пухирці» Олександра Хмелика (1966);
«Сто тисяч» Івана Карпенка-Карого (1966—1967; 1976);
«Чортів млин» Ісидора Штока (1967).

Авторка ескізів декорацій і костюмів до вистави «Патетична соната» Миколи Куліша (1963, гуаш, туш; частина у Державному музеї театрального, музичного та кіно-мистецтва України), опери «Пікова дама» Петра Чайковського (1968).

У Київському академічному російському драматичному театрі у 1972 році оформила виставу «Перший удар» Крума Кюлявкова; у 1976 році створила для неї ескізи костюмів.

Брала участь у республіканських виставках з 1963 року, всесоюзних — з 1967 року, зарубіжних — з 1965 року (у 1966 році її роботи експонувалися у Фінляндії). Персональна посмертна виставка відбулася у Києві у 2004 році.