Кириченко Роман Степанович

Кириченко Роман Степанович
Народження	25 грудня 1944(1944-12-25) (80 років)  Москва, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Київський державний художній інститут (1970)
Вчитель	Лящук Тимофій Андрійович, Грош Сергій Іванович і Подерв'янський Сергій Павлович
Діяльність	графік
Працівник	Київський державний художній інститут і Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука
Член	Спілка радянських художників України
Батько	Кириченко Степан Андрійович
Мати	Надія Клейн
У шлюбі з	Кириченко Ірина Вікторівна
Діти	Кириченко Михайло Романович
Брати, сестри	Кириченко Олена Степанівна
Нагороди

Рома́н Степа́нович Кириче́нко (нар. 25 грудня 1944, Москва) — український графік, член Спілки радянських художників України з 1971 року. Син художників Степана Кириченка та Надії Клейн, брат Олени, чоловік Ірини, батько Михайла Кириченків.

Народився 25 грудня 1944 у Москві. Упродовж 1964—1970 років навчався у Київському художньому інституті, де його викладачами були зокрема Сергій Грош, Тимофій Лящук, Сергій Подерв'янський. Дипломна робота — серія плакатів «Боротьба українського народу за соціальне та національне визволення» (гуаш, керівник Тимофій Лящук).

У 1970—1974 роках викладав у Київському художньому інституті на кафедрі графіки; у 2008—2009 роках — старший викладач кафедри художніх виробів кераміки і скульптури Київського інституту декоративно-прикладного мистецтва та дизайну. У 1981 році нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР^[1].

Живе у Києві, в будинку на провулку Бастіонному, № 9, квартира № 83^[2].

Працює у галузі монументально-декоративного мистецтва, створює плакати. Серед робіт:

плакати

Виконав також афіші до Обласної художньої виставки, присвяченої до 100-річчя від дня народження Володимира Леніна (1969, у співавторстві); кіноплакати до фільмів «Коли розходиться туман» (1972), «Трактир на П'ятницькій» (1978); циркові — «Український цирк на сцені» (1973), «Цирк» (1974); плакати з техніки безпеки.

графіка

• «Зимовий вечір» (1975, акварель);
• «Морозний день» (1976, темпера);
• «Седнів» (1976, гуаш);
• «Юрмала» (1977, акварель);
• «Портрет композитора Миколи Леонтовича» (1978, темпера);

мозаїки

• «Природа і люди» на фасаді будівлі Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України в Києві (1970-ті, спільно зі Степаном Кириченком і Надією Клейн)^[3]
• «Геній Миколи Гоголя» (1973, Миргород; ескіз і картони спільно з Степаном Кириченком);
• для приміщення адміністрації Ізмаїльського морського порту (1978, у співавторстві);
• для Палацу культури в селі Шевченковому (1978, у співавторстві);
• «Тріумф Перемоги» (1978—1984, Національний музей історії України у Другій світовій війні в Києві, у співавторстві);
• на станції «Червоноармійській» (нині «Палац „Україна“» Київського метрополітену (1984, спільно з Степаном Кириченком). 2015 року панно приховано^[4].

З 1969 року бере участь у міських, всеукраїнських, всесоюзних мистецьких виставках. У 1975 році його роботи експонувалися у Варшаві. 1980 року у Києві пройшла його персональна виставка.

• Кириченко, Роман Степанович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 4, книга 2. Гуманитарное агентство академический проект. Санкт-Петербург. 1985, сторінки 470—471;
• О. В. Загаєцька. Кириченко Роман Степанович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6814-2.