Кловський монастир
Кловський (Стефанич) монастир — православний монастир давнього Києва, в урочищі Клов (від якого та однойменного струмка отримав свою назву). Знаходився на території сучасного Кловського ліцею № 77 по вул. Шовковичній, 25. ЗаснуванняЗаснований у останній чверті XI століття (точна дата невідома) колишнім ігуменом Печерського монастиря Стефаном внаслідок конфлікту останнього з печерською братією. Соборна церква Пресвятої Богородиці Влахернської1108 року було завершено спорудження «верху» церкви.[1] УсипальницяЗа деякими даними, тут був похований князь Давид Ігорович[1]
Ігумени
ЗанепадУ 1096 році під час нападу на Київ монастир зруйновано військом половецького хана Боняка. Остаточно знищений під час татаро-монгольської навали у 1240 році і більше не відновлювався. Протягом наступних століть руїни поступово розібрано на будматеріали. На думку деяких дослідників, вагомим аргументом проти відновлення Кловського монастиря була його конкуренція із Печерським у домонгольську епоху. Археологічні дослідженняРештки святині досліджено київською археологічною експедицією у 1974—1975 роках. Вдалося визначити контури плану собору, який багато в чому нагадував план Десятинної церкви, на думку Ю. С. Асєєва[2], — вона для будівничих Кловського собору правила за зразок. Дослідили також залишки численних приміщень, що оточували собор. ![]() Фундаменти монастирської соборної церкви Пресвятої Богородиці Влахернської постановою Кабінету Міністрів України №928 від 3 вересня 2009 року визнані пам'яткою археології національного значення (охоронний номер 260056-Н). Охоронну зону встановлено у межах вулиць Пилипа Орлика, Академіка Богомольця, Шовковичної[3]. Див. такожПримітки
Джерела та література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia