Кодачигов Вадим Едуардович

Кодачигов Вадим Едуардович
Кодачигов Вадим Едуардович;
Загальна інформація
Народження	21 жовтня 1969 (55 років); Севастополь
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Сили ТрО
Формування	112 ОБрТрО
Війни / битви	російсько-українська війна Битва за Київ (2022) ; Битва за Ірпінь;
Нагороди та відзнаки
	Хрест Івана Мазепи Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України) Пам'ятний знак «За воїнську доблесть» (Міністерство оборони України) Медаль «За сприяння Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)

Вади́м Едуа́рдович Кодачи́гов (* 1969) — український громадський і господарський діяч; учасник Майдану та російсько-української війни.

З життєпису

Народився 1969 року в місті Севастополь. 1987 року закінчив Севастопольське СПТУ-28 за спеціальністю фрезерувальник; 1995-го — Санкт-Петербурзький державний економічний університет за спеціальністю фінанси. У 1987—1989 роках проходив строкову військову службу в ЗС СРСР — урядові війська спеціального призначення. Демобілізований у званні гвардії старшого сержанта — пів року був у Демократичній Республіці Афганістан.

Працював фрезерувальником 2-го розряду (Севастопольський морський завод; 1990); У 1992—1995 роках заступник директора СМП «Студент»; з 1995 року по 2006 рік — директор ПП «Верітас» (мережа закладів громадського харчування). В 2006—2013 роках — директор «Век-Тур». З 2013 по 2014 рік — заступник директора та співзасновник юридичної компанії «Сервіс-Кредит».

2014 року приїхав до Києва і зразу прийшов на Майдан. Потім заснував координаційний центр допомоги переселенцям, коли активні дії закінчилися і люди почали виїжджати. Тоді поїхав у Крим. Але йому на той час арештували всі рахунки, і порушили кримінальну справу. Тому виїхав із Севастополя й оселився у Києві, почав займатися розробленням і виробництвом безпілотної авіації. У 2014—2015 роках — голова правління у громадській спілці «Рада громадських ініціатив». З 2015 року й надалі — голова комітету озброєння у громадській спілці «Рада волонтерів при Міністерстві оборони України». Від 2015 року — директор ТОВ «КОРТ» (Компанія оборонних і радіоелектронних технологій). Від 2017 року й надалі — президент громадської спілки «Асоціація виробників озброєння та військової техніки України».

Коли відбулося повномасштабне вторгнення, став на захист України. Командир комендантської роти «Щит». Воював у 112-й окремій бригаді Сил територіальної оборони; командиром окремого підрозділу в 36-й окремій бригаді морської піхоти. Командир роти у 206-му батальйоні.^[1]