Кордильєра-Бетіка

	Кордильєра-Бетіка
	37° пн. ш. 3° зх. д. / 37° пн. ш. 3° зх. д.
Країна	Іспанія і Велика Британія
Регіон	Андалусія
Система	Гібралтарська дуга
Тип	гори[d] і гірський хребет
Висота	3478 м
	Схематичне розташування Бетіцьких хребтів
	Кордильєра-Бетіка Кордильєра-Бетіка (Іспанія)
	Кордильєра-Бетіка у Вікісховищі

Кордильєра-Бетіка (ісп. Sistema Bético) — одна з основних систем гірських хребтів в Іспанії. Розташована на півдні та сході Піренейського півострова. Назва гірської системи походить від давньоримської області Бетіка, однієї з імператорських римських провінцій стародавньої Іспанії.

Географія

Тягнеться 600 кілометрів уздовж Середземноморського узбережжя країни від Гібралтару і Кадіської затоки до Валенсіанської затоки^[en]. На півночі Кордильєра-Бетіка відокремлена від центральної частини Месети та Сьєрра-Морени басейном Гвадалквівіру — Бетіцька низовина, сформована у передгірному крайовому прогині.

Піренеї розташовані на північ від східної частини Кордильєра-Пребетіка, найпівнічнішого подовження системи Кордильєра-Бетіка.

Гірська система розпадається на серію окремих хребтів і масивів, розчленованих великими та глибокими внутрішніми улоговинами — грабенами, і тому давно і добре освоєна. Найвищий хребет системи — гори Сьєрра-Невада. Найвища точка цього хребта — гора Муласен, має висоту 3478 м — найвища точка Піренейського півострова. Бетіцька Кордильєра друга по висоті у Європі після Альп. У горах Кордильєра-Бетіка бере початок одна з найбільших річок Іспанії Гвадалквівір.

Гібралтарська скеля також вважається частиною Бетіцької системи^[1], але Кабо-де-Гата далі на схід не є у складі Бетіки, а вулканічного походження^[2]

Екологія

Гірські ландшафти Кордильєри-Бетіки, розташовані у найспекотнішій частині півострова отримують набагато менше опадів, ніж інша частина Іспанії. У таких умовах важливе значення має експозиція схилів і бар'єрний ефект у розподілі атмосферної вологи. Нижні ділянки схилів південної експозиції, звернені у бік Середземного моря, із сухим рідколіссям алепської сосни, Olea oleaster, Quercus coccifera і степами. Ці спільноти піднімаються по схилах до висоти 750 метрів. Вище вони змінюються рідкостійними лісами з дуба кам'яного, до якого вище 1500 метрів починає домішуватися Quercus pyrenaica. Близько 1600 метрів з'являються соснові деревостої. Пояс субальпійського криволісся з ялівця, дріку і луків з кострицею поширений вище 2000 метрів.

Геологія

Бетіцька система відноситься до Гібралтарської дуги, і є західним краєм альпійського орогенезу.

Геологічно гори Ер-Риф у Марокко і Серра-де-Трамунтана на острові Майорка є продовженням Бетіцької системи^[3] Гібралтарська дуга прямує на марокканському узбережжі від Уджда на сході до Танжера на заході, потім перетинає Гібралтарську протоку і знову прямує на схід від Кадісу до Валенсії і Балеарських островів.