Корисні копалини Хмельницької областіХмельницька область багата на нерудні корисні копалини, насамперед природні будівельні матеріали. Водночас практично відсутні металічні мінеральні ресурси, а з-поміж горючих є лише поклади торфу. Загальна характеристикаБудівельні корисні копалини представлені покладами гранітів і каоліну, вапняків, цегельно-черепичних глин і суглинків, крейди, мергелів, пісків, пісковиків, гіпсу, бентонітових глин. Вони локалізовані в межах Українського щита та осадового чохла. Граніти (сірі граніти) зосереджені переважно в Шепетівському, Полонському, Старокостянтинівському та Славутському районах. Розробка ведеться відкритим способом (кар'єрним). Найбільші кар'єри — біля міст Полонне і Шепетівка та сіл Нова Синявка й Кудинка. Граніт переважно переробляють на щебінь для дорожного будівництва. Каоліни пов'язані з продуктами вивітрювання гранітів. Поширені на північному сході Хмельницької області. Родовища: Судимонтське і Купинецьке Шепетівського району, Майдан-Волянське та Буртинське Полонського району. Каолін використовують як сировину для виготовлення вогнетривкої цегли, шамотного порошку. (див. також Судимонтське та Буртинське графітове родовище) ![]() Вапняки поширені по всій території Хмельницької області. Розвідано понад 20 родовищ, більш як половина з яких розробляється. Велике значення мають виходи силурійських вапняків в долинах Дністра, Збруча, Жванчика, Смотрича, Тернави та Студениці. Розробка покладів ведеться відкритим способом поблизу Кам'янця-Подільського, сіл Велика Слобідка, Устя та ін. Відклади неогенових вапняків Товтрової гряди розробляють кар'єрами поблизу селищ Закупне і Смотрич, сіл Івахнівці, Нігин, Вербка, Привороття та Гуменці). Їх використовують для випалювання вапна, виробництва щебеню, облицювальних плиток, стінових блоків, фігурних виробів, одержання цементу. На сировині Гуменецького родовища працює потужний Кам'янець-Подільський цементний завод. Відклади вапняків в інших районах йдуть на місцеві будівельні потреби. Суглинки. В області 80 родовищ лесовидних суглинків і глин, на базі яких працює ряд цегельних і черепичних заводів. Крейда. У північно-західній частині області (Білогірський та Ізяславський райони) є значні поклади крейди, а в південно-східній (басейни рік Ушиця та Калюс) — мергелів, які придатні для виробництва цементу. ![]() Піски різного геологічного часу поширені в усіх районах області і мають переважно будівельне значення (для розчинів, дорожного будівництва тощо). Найпотужніші поклади їх в Славутському районі — Крупецьке, Цвітоське, Славутське родовища. Кварцові піски Славутського родовища використовують для виробництва скла. Пісковики відслонюються по Дністру і його притоках — Калюсу і Ушиці. Промислова розробка їх не ведеться. Гіпс. На заході Кам'янець-Подільського району є декілька родовищ гіпсу (розробляється Кудринецьке родовище). Гіпс придатний для меліорації ґрунтів, будівельних, медичних та інших потреб. Бентонітові глини зустрічаються у Новоушицькому районі. Застосування — у хімічній та інших галузей промисловості. Найбільше скупчення їх зафіксоване поблизу села Пижівка. Інші неметалічні корисні копалини. У Хмельницькій області є поклади доломітів, трепелу (Кам'янець-Подільський район), невеликі прояви флюориту, фосфоритів. Найбільші скупчення фосфоритів зустрічаються в Дунаєвецькому, Новоушицькому, Віньковецькому та Ярмолинецькому районах, однак промислового значення вони не мають. Горючі корисні копалини представлені на Хмельниччині тільки торфом. Поклади його значні. Здебільшого він залягає в заболочених частинах заплав Горині, Случа, Хомори, Південного Бугу та їхніх приток. Видобуток ведеться майже в усіх басейнах цих рік. Поліметали. Є у Хмельницькій області зафіксовані рудопрояви поліметалів. Склад і запаси корисних копалин Хмельницької області сприяють розвитку в ній промисловості будівельних матеріалів, окремі виробництва якої працюють не тільки на місцевий, але й на зовнішньообласний ринок. Наявні природні ресурси дозволяють розширити це виробництво, однак нарощування їхнього видобутку вступає в суперечність з необхідністю природоохоронних заходів, насамперед в Придністров'ї і Товтрах. Див. такожДжерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia