Корнєйчик Ігор Іванович
Корнєйчик Ігор Іванович (21 листопада 1924, селище Чечерське Гомельська область, Білорусь — 3 лютого 1974, Харків) — радянський український бібліографознавець, історик української бібліографії, викладач бібліографічних дисциплін Харківського державного інституту культури. Кандидат педагогічних наук (1955), доцент (1957). ЖиттєписНародився 21 листопада 1924 року в родині вчителів. Сім'я часто переїздила. Шкільне навчання почав одразу з другого класу в місті Новозибков. Початкову школу закінчив у Невелі, а середню — в Кімрах Калінінської області. У 1942 році закінчив Кімрське педагогічне училище та був мобілізований до лав радянської армії, служив у мінометному полку другої навчальної бригади. 1943 року тяжко захворів (авітаміноз) і через декілька місяців лікування був демобілізований[1]. У 1943—1947 роках навчався в Московському бібліотечному інституті[2]. Після закінчення навчання працював інспектором Комітету у справах культурно-освітній установ Білорусії, викладачем Мінського бібліотечного технікуму ім. О. С. Пушкіна[3]. У 1950 році вступив до аспірантури Московського бібліотечного інституту. У 1955 році захистив кандидатську дисертацію «Крайова бібліографія художньої літератури і літературознавства» (науковий керівник — проф. Б. Боднарський). З 1956 року почав викладати у Харківському державному бібліотечному інституті на посаді старшого викладача, згодом — доцента кафедри бібліографії. Викладав курси «Бібліографія художньої літератури і літературознавства», пізніше — «Краєзнавча бібліографія»[1]. Ігор Корнєйчик — автор понад 60 праць з питань бібліографії художньої літератури, літературознавства, краєзнавчої бібліографії, історії української бібліографії. Окрім дисертації, присвяченої цій темі, він написав низку лекцій для студентів, а також статей про бібліографів-краєзнавців. Науково обґрунтував термінологію краєзнавчої бібліографії, що стало поштовхом до розвитку краєзнавчого бібліографознавства в Україні. Досліджував життя і творчість українських бібліографів, зокрема І. Франка, С. Маслова, Ф. Максименка, М. Ясинського. З Ф. Максименком підтримував плідні робочі стосунки[4]. Головним науковим доробком ученого стали праці з історії української бібліографії, з часів Київської Русі та закінчуючи радянським періодом. Дорадянська бібліографія була висвітлена в п'яти друкованих випусках лекцій для студентів ХДБІ (1961), а також у монографії «Історія української бібліографії» (1971). Практично завершив докторську дисертацію «Історія української бібліографії другої половини XIX століття», захист якої не відбувся з причини передчасної смерті вченого[5]. Ігор Корнєйчик входив до складу вченої та редакційно-видавничої рад Книжкової палати УРСР, редколегії видань «Нові книги УРСР»[2], «Державна бібліографія на Україні», заступником відповідального редактора міжвідомчого республіканського збірника «Бібліотекознавство та бібліографія». Брав участь у першому виданні Української радянської енциклопедії (1959—1964)[6]. Викладач понад 15 років керував студентським науковим гуртком кафедри бібліографії, члени якого брали участь у конференціях різного рівня. Його студенти надалі стали науковцями, викладачами закладів вищої освіти[4]. Пішов з життя 3 лютого 1974 року у Харкові. Основні праці
Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
