Король Петро Макарович
Петро́ Мака́рович Коро́ль (22 січня 1950, Бобриця — 10 червня 1994) — український поет, письменник, педагог, член Спілки письменників України з 1993 року[a]. Знаний також за псевдонімами «П. Король, с. Бобриця», «Петро Макарів», «Петро Яремійчук». ЖиттєписНародився 22 січня 1950 року у селі Бобриця (нині Бучанський район Київської області, Україна) у селянській родині. З дитинства мав вади зору, проте не мав змоги одужати через бідність батьків. За сприяння школи був влаштований в інтернат для слабозорих дітей у Горлівці. Після відкриття закладу освіти подібного профілю у Боярці, продовжив освіту там. Здобувши середню освіту продовжив навчання на філологічному факультеті Київського державного університету, де брав участь у діяльності літературної студії «Кобзи», під керівництвом Володимира Забаштанського. Зазнав репресій за участь у покладанні квітів до пам'ятника Тарасу Шевченку — усі студенти, які прийшли того разу до пам'ятника були суворо покарані. Поета, який був інвалідом І групи по зору, виключили з 3 курсу університету, а його твори заборонили до публікації[2]. Довгі роки Петро Король жив лише за рахунок роботи, яку надавало УТОС (його дружина — теж незряча). Лише у 80-х його вірші починають друкуватися знов. Трагічно загинув 10 червня 1994 року. Творча діяльністьЛітературну творчість розпочав ще у шкільні роки. Пік діяльності припав на початок 1990-х, після здобуття Україною Незалежності. Опублікував нариси про Бобрицьку восьмирічну школу («Гайдар завжди з нами»), односельців — листоношу Семена Халіцького («Йому вклоняються люди»), фармацевтку Олександру Ковальчук («Тільки слова вдячності») та багато інших. Також писав оповідання для дітей. Окремі твори автора виходили в дитячій періодиці різних часів — журналах: «Малятко», «Соняшник», «Барвінок», «Дошкільне виховання», а також у поетичних альманахах «Жива вода», «Радосинь», багатьох інших. Декілька його творів увійшли до посібника «Андрійкова книжка» (автор — Галина Кирпа, у співавторстві) та багатьох інших підручників, читанок для молодших школярів. А «дорослі» твори — до чисельних збірок поезій. Поета називають майстром короткого жанру, який за лише декілька рядків вміє розкривати сутність важливих понять. Вірші Короля для дітей було видано кількома книжечками: «У веселому трамваї» (1980 р. Київ, «Веселка», надруковано накладом 125000 примірників[3]), «Лісовий експрес», «Чарівні двері», «Не піду з садка додому» (спільно з Ніною Дергач і Миколою Зайцем), «Вечір під осиками», «Вірші для дітей». Деякі твори поета увійшли до науково-методичних рекомендацій 2016 року літератури для виховання дітей дошкільного віку, а саме його вірші: «Півник-дудар», «Котик умивається», «Лісові дзвіночки», «Козлик», «Заячі рукавиці», «Жабка», «Чому літо бабине?», «Павутинки», «Сніжинки», «Навесні», «Небо й нічка»[4], входили вірші поета і в попередні подібні рекомендації[5]. «Національний курикулум» Молдови рекомендував вірш П. Короля «У веселому трамваї» для позакласного читання учнів 1 класу, які вивчають предмет «Українська мова і література»[6]. У передмові до збірки поезій літературної студії «Мрія», де вміщено твори і Петра Короля, читаємо про нього: «Студійний Гомер Петро Король з просвітленим баченням філософії життя». У 1995 році друзі — Володимир Забаштанський, Василь Герасим'юк, Ольга та Іван Майбороди, Сергій Цушко — здійснили посмертне, за словами редактора Дмитра Чередниченка, «найповніше видання віршів чудового поета Петра Короля, що так несподівано і передчасно відійшов». Видання складається з двох книг — одна призначена для дорослих, друга — для дітей. Після смерті поета його твори продовжують друкуватися в підручниках[7], поетичних збірках для дітей, на різноманітних веб-сайтах[8][9][10][11][12][13]. Вибрані твори
Виноски
Примітки
|
||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
