Костенецький Яків Іванович

Яків Іванович Костенецький
Народився1811
Вирівка
Помер13 червня 1885(1885-06-13)
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
ДіяльністьПрозаїк
Alma materМДУ і Імператорський Московський університетd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
НапрямокПроза
ЖанрМемуари
БатькоІван Іосафович Костенецький
МатиЄвдокія Василівна Костенецька-Богдановська

Яків Іванович Костенецький — літератор, правознавець, громадський діяч та пасічник-новатор. Народився в сімейному маєтку в с. Вирівка (нині село Конотопського району Сумської області). Походив з давнього козацько-старшинського роду.

Біографія

Походив з малоросійського дворянського роду КОСТЕНЕЦЬКИХ. У 1827 закінчив Полтавську гімназію.

Вступив на етико-політичний факультет Московського університету, де досить близько познайомився з О.Герценом, М.Огарьовим і М.Станкевичем, зустрічався з М.Лермонтовим (який також у той час був студентом університету)[1]. Брав участь у студентських виступах, а згодом — в антиурядовому політичному гуртку М.Сунгурова, члени якого вважали себе наступниками декабристів, виступали проти кріпацтва і самодержавства, закликали до запровадження конституційного ладу, розробляли плани збройного повстання в Москві.

Арешт

За участь в «Сунгуровський таємному суспільстві» у червні–липні 1831 разом з іншими гуртківцями був заарештований і 1832 засуджений. Пробув під арештом 12 місяців і за вироком суду мав бути повішений; однак, затверджуючи присуд у лютому 1833, імператор Микола I змінив його на позбавлення дворянства і направлення осудженого рядовим у Куринський полк на Кавказ.

Військова служба

1839 за бойові заслуги при штурмі фортеці Ахульго здобув звання прапорщика і був поновлений у дворянстві. Згодом служив старшим ад'ютантом при П. X. Граббе — командувачеві військами Кавказької лінії і в Чорноморії, завідував першим відділом штабу. 1840—1841 у Ставрополі і П'ятигорську (нині обидва міста Ставропольського краю, РФ) кілька разів зустрічався з М.Лермонтовим, зокрема, допоміг йому оформити документи на відпустку.

Після служби

У 1842 звільнений у відставку через хворобу. Жив в своєму селі в Чернігівській губернії, присвятив себе згодом земській діяльності (був почесним мировим суддею і членом ради училища) і письменництва.

Займався бджільництвом на своїй пасіці на хуторі Скибенці (поблизу Конотопа Чернігівської губернії): винайшов лінійковий вулик-лежак, друкував статті (в їх числі: Мої заняття бджільництвом в літо 1852 року // Хліборобська газета.)[2].

Твори

Друкувався в журналах «Сучасник», «Історичний вісник», «Російська старовина», «Журнал міністерства юстиції», «Російський архів». Його перу також належать статті «Про запис равлика» (1859), «Генерал В. Г. К.» (1875), «Ів. Скобелєв і генерал Тешен» (1882), «Розповіді про імп. Миколу I» (1883), нариси про зустрічі з М.Лермонтовим, О. Бестужевим, генералом В. Костенецьким.

Вибрані твори

Смерть

Помер 1 (13) червня 1885 р. на х. Скибинцях поблизу с. Сім'янівки Конотопського повіту Чернігівської губернії Російської імперії (нині — Конотопський район Сумської області України). Похований на місцевому цвинтарі.

Примітки

  1. Гусляров Е. Именной указатель : Костенецкий Яков Иванович // Лермонтов в жизни : Систематизированный свод подлинных свидетельств современников. — М. : Олма-пресс, 2003. — С. 410. — ISBN 5-94850-066-7.
  2. Костенецкий Яков Иванович. Великие пчеловоды прошлого. Жизнь нашей пасеки или практическое пчеловодство. Архів оригіналу за 13 лютого 2017. Процитовано 12 травня 2016.

Література

  • Костенецкий, Яков Иванович // Русский биографический словарь: в 25 томах / Под наблюдением председателя Императорского Русского Исторического Общества А. А. Половцева. — СПб., 1903. — Т. 9: Кнаппе — Кюхельбекер. — С. 303—304.
  • Костенецкий, Яков Иванович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. — Т. 1а. — С. 954.

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya