Кривоносівка (Золотоніський район)

село Кривоносівка
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Золотоніський район
Тер. громада	Зорівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA71040110040069217
Облікова картка	Село на сайті ВРУ
Основні дані
Засноване	кінець 17 століття
Населення	704 (на 1 січня 2007 року)
Площа	2,697 км²
Густота населення	261 осіб/км²
Поштовий індекс	19746
Телефонний код	+380 4737
Географічні дані
Географічні координати	49°46′35″ пн. ш. 32°17′10″ сх. д. / 49.77639° пн. ш. 32.28611° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	115 м
Відстань до; обласного центру	40,4 (фізична) км
Місцева влада
Адреса ради	с. Зорівка
Карта
	Кривоносівка
	Кривоносівка
Мапа

Кривоно́сівка — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Зорівської сільської громади. Населення — 704 чоловік (на 1 січня 2007 року).

Село розташоване в східній частині району, на сході межує з Чорнобаївською громадою. Рельєф рівнинний, лише кілька курганів виділяються на фоні рівнини.

Історія

Засноване село наприкінці XVII століття. Про історію походження Кривоносівки існує кілька переказів-легенд. Так, на думку деяких дослідників, засновником села був славнозвісний козацький полковник Максим Кривоніс, який оселився в цьому місці на березі озера Розсохи. Проте історичні документи спростовують ці свідчення, бо в першій половині XVII століття узбережжя Розсоші не було безлюдним степом.

Селище було приписане до Михайлівської церкви в Лукашівці.^[2]^[3]^[4]

Селище є на мапі 1826-1840 років.^[5]

Село відносилось до Вознесенській волості Золотоніського повіту. За даними перепису 1859 року в селі було 165 дворів, проживало 840 осіб. У користуванні вони мали 120 десятин землі.

Перед 1911 роком з'явилась своя Богословська церква^[6]^[7]

Восени 1928 року,під час примусової колективізації, утворилися перші колгоспи: «Жовтнева зірка», «Пролетарський степ», «Червона нива». 1930 році ці три артілі об'єдналися в один колгосп імені Косіора.

У 1958 році село електрифіковано. У 1959 році колгосп «Комунар» села Кривоносівка і колгосп «Перемога» села Хрущівка були об'єднані в один. Згодом, у 1961 році господарства роз'єдналися і колгосп одержав назву імені Шевченка. Потім був перейменований в імені Мічуріна. Завдяки підвищенню культури землеробства, правильному добору кадрів, колгосп перетворився в багатогалузеве господарство, яке мало в обробітку 770 га сільськогосподарських угідь. У результаті реорганізації господарство було перейменовано в СТОВ «Мічурінське», керівником якого був Полях Віталій Іванович.

Сучасність

До послуг мешканців села дві бібліотеки, відділення зв'язку, Будинок культури, загальноосвітня школа, дитячий садок «Сонечко». Медичне обслуговування здійснює фельдшерсько-акушерський пункт.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[8]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	738	96.86%
вірменська	12	1.57%
російська	12	1.57%
Усього	762	100%

Відомі люди

Кучеренко Микола Іванович — співавтор проекту готелів «Росія» та «Одеса», був художником-оформлювачем у Палаці культури «Україна», лауреат премії ім. Г. Сковороди;
Пуха Іван Григорович — художник;
Микола Моторний — журналіст, заступник головного редактора газети «Український футбол».
Безгуба Микола Іванович — підприємець, президент футбольного клубу «Ураган» (с. Кривоносівка, чемпіон Золотоніського району з футболу 2000, 2008 років).
Шевченко Надія Дмитрівна (1921—1997) — українська вчителька, заслужений вчитель УРСР, відмінник народної освіти УРСР.

Джерела

Кривоносівка у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Черкащина»
	Інформація у Вікіданих^?
	Означення у Вікісловнику^?
	Теми у Вікіджерелах^?

Примітки

↑ maps.vlasenko.net [Архівовано 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 616 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст. 476 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
↑ Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
↑ Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (Російська) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 32 з 562.
↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст. 473 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних