Кри́мська платфо́рма (англ.Crimea Platform, крим.Qırım platforması) — ініційований Україною міжнародний координаційний механізм для повернення питання Криму до порядку денного, захисту прав людини в Криму та сприяння деокупації півострова[1], зміцнення європейської та глобальної безпеки[2].
Проте з розгортанням агресії Росії на Донбасі, питання деокупації АР Крим та м. Севастополя практично зникло з порядку денного міжнародної політики. МЗС України намагається тримати цю тему в центрі політичного й експертного діалогу з міжнародними партнерами, розуміючи потребу у створенні міжнародного переговорного майданчика для обговорення шляхів деокупації[7][8][9].
Еміне Джапарова — перша заступниця міністра закордонних справ України, активно просувала Кримську платформу[12]
У подальшому влада України провела кампанію із залучення країн Заходу до участі в Кримській платформі щодо деокупації півострова[13][14][15][16].
26 лютого2021 року Володимир Зеленський підписав Указ «Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію і реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя», яким постановив утворити Організаційний комітет з підготовки й проведення в Україні установчого саміту Кримської платформи[⇨]. Згідно з документом, МЗС забезпечує координацію участі України в діяльності Кримської платформи. Головою Організаційного комітету з підготовки установчого саміту є міністр закордонних справ УкраїниДмитро Кулеба[1][17][18].
У Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, затвердженій Указом Президента УкраїниВолодимира Зеленського від 24 березня 2021 року, Кримській платформі приділено увагу як ключовому інструменту:
81. Україна засновує і розвиває Кримську платформу як ключовий зовнішньополітичний інструмент консолідації міжнародних зусиль, спрямованих на деокупацію та відновлення територіальної цілісності України, подолання наслідків, спричинених тимчасовою окупацією Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також захисту прав та інтересів громадян України.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба визначив п'ять очікуваних пріоритетів роботи переговорного майданчика «Кримська платформа»:
По-перше, безпека, включно зі свободою мореплавства. По-друге, забезпечення ефективності санкційних обмежень проти держави-агресора. По-третє, захист прав людини та міжнародного гуманітарного права. По-четверте, захист освітніх, культурних, релігійних прав. По-п’яте, подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку та навколишнє середовище.
Довгострокова діяльність Кримської платформи зосереджується на таких пріоритетних напрямках:
консолідація міжнародної політики невизнання будь-якої зміни міжнародно-правового статусу Криму;
ефективність санкцій, їх посилення та запобігання обходу;
захист прав людини і міжнародного гуманітарного права;
забезпечення безпеки в Азово-Чорноморському регіоні та за його межами, захист принципу свободи навігації;
подолання негативних екологічних та економічних наслідків окупації[2].
Особлива увага буде приділена питанню кримських політв'язнів на окупованому півострові[21].
Планується чотири формати роботи платформи: президентський, голів МЗС, депутатський та експертний. Міжурядовий рівень діятиме у вигляді консультацій міністрів закордонних справ, координаційних зустрічей спеціалізованих робочих груп за пріоритетними напрямками, конференцій. Зокрема, можливе заснування щорічного форуму, присвяченого безпеці ширшого Чорноморського регіону та за його межами[22].
Підтримкою проєкту також опікуватиметься українська благодійна неурядова організація «Фонд Східна Європа»[28].
Формат працюватиме доти, доки півострів не повернеться під контроль України[29].
Установчий саміт
Делегати першого саміту Кримської платформи
Першими про свої плани направити своїх представників на саміт у Києві повідомили Туреччина, Сполучені Штати Америки, Канада, Велика Британія та Молдова[30]. Що стосується Росії, то попередньо МЗС РФ допустило участь у Кримській платформі, поставивши умову: «Якщо на цьому майданчику планується обговорювати відновлення водопостачання Криму й подачі електроенергії, зняття Києвом торгової та транспортної блокади півострова»[31]. Українська сторона відхилила таку можливість[32]. У подальшому Росія назвала зусилля Києва щодо повернення Криму нелегітимними, а участь будь-яких країн та організацій в українській ініціативі — прямим посяганням на територіальну цілісність РФ[33]. Вона також намагалася підірвати довіру до платформи та перешкодити участі в ній іншим державам шляхом тиску, шантажу і залякування — з цієї причини список запрошених на саміт довелося тримати в таємниці[34][35][36].
На заході виступили Президент України Володимир Зеленський, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, глави іноземних делегацій, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, представниця Експертної мережі Кримської платформи Ольга Скрипник.
На тематичних панелях високопосадовці, політики, іноземні експерти та лідери громадської думки сфокусувалися на питаннях політики невизнання спроби анексії Криму, санкційної політики, безпеки Азово-Чорноморського регіону, прав людини та міжнародного гуманітарного права, економічних та екологічних наслідків окупації[42].
Верховна Рада України закликала міжнародні організації та іноземні держави посилити співпрацю в рамках «Кримської платформи», прийнявши відповідну постанову в день саміту[27].
Декларація
Засідання саміту
За підсумками установчого саміту країни-учасники схвалили підсумкову спільну декларацію. В документі зазначено:
створити Міжнародну Кримську платформу як консультативний і координаційний формат з метою мирного припинення тимчасової окупації Криму Росією,
продовжувати здійснення політики невизнання незаконної анексії Криму Росією,
розглянути запровадження подальших «політичних, дипломатичних та обмежувальних заходів» щодо РФ «якщо це передбачено правовою системою кожного Учасника Платформи і згідно з відповідними процедурами, коли це необхідно і якщо дії Росії цього вимагатимуть»,
протистояти новим викликам та гібридним загрозам, спричиненим триваючою мілітаризацією Криму,
закликати РФ виконувати свої зобов'язання як держави-окупанта відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, вимагати, щоб Росія негайно припинила всі порушення прав людини і зловживання щодо мешканців Криму і забезпечила повний і безперешкодний доступ до Криму для моніторингових механізмів з дотримання прав людини та правозахисників,
використовувати відповідні механізми ООН, Ради Європи, ОБСЄ, інших міжнародних і регіональних організацій для вирішення проблем, пов'язаних з тимчасовою окупацією,
розглянути можливість підтримки економічних, інфраструктурних та екологічних проєктів з розвитку регіонів України, які межують з тимчасово окупованим Кримським півостровом,
визнати роль національних парламентів у протидії тимчасовій окупації Криму та заохочувати координацію діяльності щодо Криму між національними парламентами, а також у рамках міжпарламентських асамблей.
Учасники Кримської платформи очікують повернення Україні тимчасово окупованих територій Криму та Севастополя і відновлення їх автономного статусу, а також закликають Російську Федерацію залучатися до конструктивної участі у діяльності Міжнародної Кримської платформи, спрямованої на припинення тимчасової окупації півострова.
Декларація є відкритою для приєднання[43]. Україна закликала країни ООН долучатися до неї[44].
Подальша активність
Відкриття головного офісу Кримської платформи
У день саміту його учасники відкрили головний офіс Кримської платформи, який знаходиться у Києві, за адресою вул. Липська, 2. Серед завдань офісу, зокрема, цілодобовий моніторинг ситуації на окупованому півострові щодо прав людини, економічної та екологічної ситуації, культурної спадщини тощо, сприяння виконанню Стратегії деокупації та реінтеграції Криму, інформування та комунікація з громадянами України з Криму та спільна з МЗС робота з міжнародними партнерами. Керівником офісу є постійний представник Президента в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич[45].
Планується відкриття офісів Кримської платформи в країнах, які є підписантами декларації[49]. Мається на увазі формування координаційної мережі учасників Кримської платформи на рівні міністерств закордонних справ, яка буде сприяти швидкому обміну інформацією, організації зустрічей, узгодженню концепцій та запуску довгострокової діяльності. Станом на грудень 2021 до мережі приєдналися 36 країн[50].
МЗС розвиває операційні механізми Кримської платформи, зокрема, мережу контактерів або осіб (focal point), які відповідальні за Кримську платформу в інших країнах. Контактерами є працівники середньої та вищої ланки міністерств закордонних справ, чиє завдання полягає в передачі інформації, напрацьованої експертним середовищем. Німеччина погодилася стати співголовою одного з напрямів — щодо невизнання окупації півострова[51].
Після широкомасштабного вторгнення Росії учасники платформи виступили з заявою, в якій засудили дії Росії, причетність Білорусії до агресії проти України та висунули вимогу негайного припинення військових дій. Заяву підписали 39 країн та ЄС[53].
15 серпня 2022 року Президентом утворена Консультативна рада з питань деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя — консультативно-дорадчий орган при Президентові України, одним з основних завдань якого є участь у виробленні позиції України з ключових напрямів діяльності Кримської платформи[54].
Другий саміт
23 серпня 2022 року відбувся другий саміт Кримської платформи у форматі онлайн, в якому взяли участь майже 60 іноземних учасників країн і організацій, а президент Польщі Анджей Дуда приїхав особисто. Зустріч була зосереджена на обговоренні таких основних тем:
роль тимчасової окупації Криму в розгортанні повномасштабної агресії проти України;
спільні зусилля, спрямовані на відновлення безпеки та стабільності в регіоні Чорного та Азовського морів;
подальші кроки у відповідь на порушення Росією прав людини та міжнародного гуманітарного права у Криму, зокрема щодо етнічних українців і кримських татар;
посилення політики невизнання будь-якої зміни міжнародно-правового статусу Криму;
ефективність санкцій, їх посилення та запобігання обходу[55][56].
У Спільній заяві, схваленій за підсумками Саміту, учасники закликали РФ негайно вивести війська та техніку з території України, включно з Кримським півостровом, припинити тяжкі злочини проти українців і переслідування кримських татар, а також звільнити усіх політв'язнів, у тому числі Нарімана Джеляла. Країни-учасниці підкреслили мужність українського народу та підтвердили, що й надалі підтримуватимуть Україну у боротьбі з російським агресором, надаватимуть необхідну політичну та гуманітарну та/або військову допомогу[57].
Учасники Другого Саміту Міжнародної Кримської платформи[58][59]
Перший Парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи відбувся 24-25 жовтня 2022 року у Загребі, Хорватія. У заході взяли участь 55 парламентських делегацій, виступили 55 спікерів світових парламентів: 43 — офлайн, 12 — онлайн. Відбулося 140 двосторонніх зустрічей. Учасники ухвалили спільну декларацію[60][61].
Інші події
У заяві від 30 вересня 2022 року 46 країн-учасниць платформи засудили проведення Росією у Криму часткової мобілізації та використання Росією території півострова для ведення агресивної війни проти України[62].
Парламентська асамблея НАТО ухвалила резолюцію Fit For Purpose In The New Strategic Era на підтримку Кримської платформи (листопад 2022). В одному з пунктів вона названа «інструментом консолідації міжпарламентських зусиль, спрямованих на деокупацію Кримського півострова»[63].
До Дня спротиву окупації АР Крим та міста Севастополя 26.02.2023 р. учасники Міжнародної Кримської платформи закликали РФ негайно припинити бойові дії та насильство та вивести війська з усієї території України в межах її міжнародно визнаних кордонів[64].
12-13 квітня 2023 в Бухаресті проведено Чорноморську безпекову конференцію під егідою Кримської платформи, в якій взяли участь міністри закордонних справ та оборони Румунії, Молдови та України[65][66], а загалом були присутні представники понад 50 країн та організацій[67].
Третій саміт
Третій саміт Кримської платформи відбувся 23 серпня 2023 року на рівні глав держав та урядів[68]. Представники Португалії, Литви, Угорщини, Боснії і Герцеговини, Фінляндії та Молдови були в Києві особисто, решта спікерів доєдналися відеозв'язком[69].
Учасники Третього Саміту Міжнародної Кримської платформи
У столиці ЧехіїПразі 24 жовтня 2023 року відбувся другий парламентський саміт «Кримської платформи», в якому взяли участь близько 70 парламентських делегацій з усього світу. Володимир Зеленський взяв участь у саміті онлайн[71][72].
Під час виступів артикулювалися сценарії деокупації Криму і тема тиску та репресій кримських татар[73].
Інші події
У 2023 році команда Офісу Кримської платформи провела міжнародну конференцію «Crimea Global. Understanding Ukraine through the South», яка відбулась у контексті роботи з Глобальним Півднем та просування Формули миру Володимира Зеленського. Конференція об'єднала понад 300 учасників з 36 країн[74][75].
21-22 листопада 2024 року в Києві пройшла друга міжнародна конференція «Crimea Global», яка зібрала понад 100 учасників із Африки, Азії, Південної та Центральної Америки[76][77].
Парламентський саміт Кримської платформи у 2024 році відбудеться у Латвії[79].
14-15 квітня у столиці Болгарії Софії відбулася II Чорноморська конференція безпеки Міжнародної Кримської платформи. Співорганізаторами конференції стали міністерства закордонних справ і оборони України та Болгарії у партнерстві з Центром оборонних стратегій (Україна). Участь в конференції взяли делегації від 42 держав і 8 міжнародних організацій[80][81].
24-25 червня у Києві відбувся третій Міжнародний форум експертної мережі Кримської платформи[82].
Четвертий саміт
11 вересня 2024 року у Києві пройшов черговий, червертий саміт "Кримської платформи". Ключовими темами порядку денного на ньому стали питання територіальної цілісності України, реінтеграції окупованих Росією територій, повернення цивільних бранців, успіхи України в Чорному морі та розвіювання міфів навколо Криму[83].
До заходу долучилися понад 60 учасників, у т.ч. президенти, прем'єр-міністри та інші високопосадовці. Особисто саміт відвідали президент Литви, прем’єр-міністри Латвії та Хорватії, голови парламентів Молдови та Чехії, державний секретар у закордонних справах Великої Британії, державний секретар США. Вперше учасниками урядового формату Кримської платформи стали Аргентина, Організація Чорноморського економічного співробітництва та Міжнародний Альянс з питань свободи релігій та віросповідань[84][85][86].
За підсумками саміту Міжнародної Кримської платформи, його учасники ухвалили Спільну заяву, в якій серед іншого наголосили на непохитній відданості справі відновлення суверенітету і територіальної цілісності України, включно з деокупацією Криму. Ці цілі планують досягти через подальше надання Україні всебічної політичної, фінансової та військової допомоги у протистоянні російській агресії[86][87].
Учасники Четвертого Саміту Міжнародної Кримської платформи
24 жовтня 2024 року учасники Третього Парламентського саміту Кримської платформи у Ризі ухвалили спільну заяву, яка включає пункти щодо підтримки миру, солідарності з Кримом, вшанування жертв депортації кримськотатарського народу, засудження незаконних виборів, підтримки Реєстру збитків, захисту незаконно затриманих[88][89].
Учасники
Нижче подано перелік держав, що стали учасниками Кримської платформи, долучившись до неї як у день інавгураційного саміту, так і пізніше.
↑ абНа третьому саміті 23 серпня 2023 виступила прем'єр-міністр Сербії Анна Брнабич. Водночас, 25 серпня міністр закордонних справ Сербії Івіца Дачич заявив: «Сербія не приєдналася ні до Кримської платформи, ні до відповідної декларації»[94].
.jpg)
.jpg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.png)
