Кудринці (Чортківський район)

село Кудринці
Герб
Кудринецький замок
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Мельнице-Подільська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61060290130048373
Основні дані
Засноване	кінець XV століття
Населення	▼1340[1]
Поштовий індекс	48750
Телефонний код	+380 3541
Географічні дані
Географічні координати	48°36′53″ пн. ш. 26°17′16″ сх. д. / 48.61472° пн. ш. 26.28778° сх. д. / 48.61472; 26.28778
Водойми	Збруч
Місцева влада
Адреса ради	48751, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Мельниця-Подільська, вул Кудринецька, буд 1
Карта
Кудринці
Кудринці
Мапа
Кудринці у Вікісховищі

Ку́дринці — село в Україні, у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області, розташоване на правому березі Збруча.

Село розташоване на відстані 367 км від Києва, 115 км — від обласного центру міста Тернополя та 27 км від міста Борщів.

На околицях села виявлено поселення трипільської культури етапу В. Поселення розміщене в урочищі Поле Гончариха, на північ від села, недалеко від замку. Виявив у 1900-х роках Карел Гадачек, у 1915 р. оглянув П. В. Сюзов. На поверхні зібрано уламки кераміки та глиняні схематизовані статуетки. Матеріал зберігається в КАМ. Інституті етнографії АН СРСР та ЛІМ.^[2][3]

Фрагмент поліхромного посуду, характерний для Кудринецького поселення трипільської культури, був знайдений на стоянці розвинутого неоліту Стрільча Скеля на Дніпрі.^[4]

Поблизу села також відкрито пам'ятки північно-фракійських племен, які заселяли X ст. до н. е. Західне Поділля.

Кудринці відомі з кінця XV ст. 1518 року поселення отримало міські права.

В 1653 році біля села стояв кіш татарського хана.

Перший поділ Речі Посполитої (1772) поділив Кудринці на дві частини. Після правобережна частина «Горішні Кудринці» вважалась містечком, лівобережна «Нижчі» або «Дольні Кудринці» – селом.

З 1991 року в складі незалежної України.

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Мельнице-Подільської селищної громади^[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Борщівського району, село увійшло до складу Тернопільського району^[6].

У 1896—1947 рр. в селі існував монастир монахинь василіянок, зафундований власником Кудринців Іваном Дашкевичем і його дружиною Кароліною (фундаційний акт від 9 лютого 1896 р.) з обов'язком утримувати капелана і 12 убогих, які не можуть заробити собі на прожиток. Монастир був філією від Станіславівського монастиря сестер василіянок^[7]. Після Другої світової війни з монастиря зробили колгоспну контору, а з початку 1990-х рр. у помонастирському приміщенні діяла швейна фабрика.

• церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (1938, мурована, УГКЦ).

За даними Антоні Шнайдера, гербом села був родовий знак графів Козьобродських^[8] «Козел І»: у червоному полі срібний козел на зеленій базі.^[9]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким^[10]:

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[11]:

• Кудринецький замок
• Пам'ятник Тарасові Шевченку (1991)
• Пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки Другої світової війни
• Городище Кудринці I давньоруського часу (XII—XIII ст.)
• Поселення Кудринці II трипільської культури (IV-кінець III тис. до н. е.)
• Поселення Кудринці III черняхівської культури (кін. II- поч. V ст. н. е.)
• Вал Траяна Кудринці IV
• Силурійські відклади в Кудринцях

Пам'ятник Т. Шевченку

Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.

Встановлений 1991 р.

Погруддя — бетон, постамент — камінь.

Погруддя — 0,9 м, постамент — 2,4 м.^[12][13]

Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри».

• о. Капустинський Олександр — священик та кудринецький декан УГКЦ, громадсько-політичний та освітній діяч, помер у селі^[14].
• Брунон Ромішевський^[pl] (пол. Brunon Romiszewski) (1892—1986) — бригадний генерал Війська Польського, кавалер ордена Virtuti Militari^[15].
• Буркацький Зіновій Павлович (* 1962) — завідувач кафедри Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової, заслужений діяч мистецтв України^[16].
• Марія Єва Лункевич-Рогойська (пол. Maria Ewa Łunkiewicz-Rogoyska) «Mewa» (1895—1967) — польська художниця, представниця міжвоєнного та повоєнного авангарду^[17].

• Кудринці — село в Україні, у Кам'янець-Подільському районі.
• Поділля — історико-географічна область.
• Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
• Подільський говір — різновид говорів української мови.
• Західне Поділля — історико-географічна область.

У Вікісловнику є сторінка Кудринці.

• Алексієвець М. М., Бармак М. В., Грищук М. В. Та ін. Тернопілля: сторінки історії. — Тернопіль, 1995.
• Археологія Української РСР: в 3-х т. — К., 1971.
• Бармак М. В., Бармак О. Я. Наш край — Тернопільщина. — Тернопіль, 1998.
• Пам'ятники містобудування і архітектури Української РСР.— «Будівельник», 1983—1986 рр.
• Цьорох Соломія, ЧСВВ. Погляд на історію та виховну діяльність монахинь василіянок. — 2-ге видання: Рим 1964. — 254 С.
• Шот М. Замок на мармурі  // Урядовий кур'єр. — 2008. — 7 червня;
• Шот М. На пагорбі долі / Микола Шот. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2013. — С. 134-137.
• Kudryńce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 846. (пол.) — S. 846—847. (пол.)
• Анатолій Добровольський. Перше Сабатинівське поселення // Археологічні пам'ятки УРСР. — 1952. — С. 200.

• Тернопільщина [Архівовано 15 лютого 2022 у Wayback Machine.]
• Пам'ятки України [Архівовано 18 лютого 2022 у Wayback Machine.]
• Замки та храми України [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
• Петро Власенко. Україна — фотопрогулянки [Архівовано 12 лютого 2021 у Wayback Machine.]
• руїни замку в Кудринцях (опис, фото)