Кудринці (Чортківський район)
Ку́дринці — село в Україні, у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області, розташоване на правому березі Збруча. ГеографіяСело розташоване на відстані 367 км від Києва, 115 км — від обласного центру міста Тернополя та 27 км від міста Борщів. АрхеологіяНа околицях села виявлено поселення трипільської культури етапу В. Поселення розміщене в урочищі Поле Гончариха, на північ від села, недалеко від замку. Виявив у 1900-х роках Карел Гадачек, у 1915 р. оглянув П. В. Сюзов. На поверхні зібрано уламки кераміки та глиняні схематизовані статуетки. Матеріал зберігається в КАМ. Інституті етнографії АН СРСР та ЛІМ.[2][3] Фрагмент поліхромного посуду, характерний для Кудринецького поселення трипільської культури, був знайдений на стоянці розвинутого неоліту Стрільча Скеля на Дніпрі.[4] Поблизу села також відкрито пам'ятки північно-фракійських племен, які заселяли X ст. до н. е. Західне Поділля. ІсторіяКудринці відомі з кінця XV ст. 1518 року поселення отримало міські права. В 1653 році біля села стояв кіш татарського хана. Перший поділ Речі Посполитої (1772) поділив Кудринці на дві частини. Після правобережна частина «Горішні Кудринці» вважалась містечком, лівобережна «Нижчі» або «Дольні Кудринці» – селом. З 1991 року в складі незалежної України. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади. 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Мельнице-Подільської селищної громади[5]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Борщівського району, село увійшло до складу Тернопільського району[6]. Монастир монахинь василіянокУ 1896—1947 рр. в селі існував монастир монахинь василіянок, зафундований власником Кудринців Іваном Дашкевичем і його дружиною Кароліною (фундаційний акт від 9 лютого 1896 р.) з обов'язком утримувати капелана і 12 убогих, які не можуть заробити собі на прожиток. Монастир був філією від Станіславівського монастиря сестер василіянок[7]. Після Другої світової війни з монастиря зробили колгоспну контору, а з початку 1990-х рр. у помонастирському приміщенні діяла швейна фабрика. Релігія
СимволікаГербЗа даними Антоні Шнайдера, гербом села був родовий знак графів Козьобродських[8] «Козел І»: у червоному полі срібний козел на зеленій базі.[9] НаселенняЗа даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[10]: МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:
Пам'ятки![]()
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Встановлений 1991 р. Погруддя — бетон, постамент — камінь. Погруддя — 0,9 м, постамент — 2,4 м.[12][13] Охорона природиСело межує з національним природним парком «Подільські Товтри». Відомі люди
Світлини
Див. також
Примітки
У Вікісловнику є сторінка Кудринці. Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia