Панівці (Чортківський район)

село Панівці
Церква святого Якова
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Мельнице-Подільська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61060290180035765
Основні дані
Засноване	1447
Перша згадка	1447
Населення	1168[1]
Територія	3.479 км²
Густота населення	389.19 осіб/км²
Поштовий індекс	48753
Телефонний код	+380 3541
Географічні дані
Географічні координати	48°34′45″ пн. ш. 26°18′46″ сх. д. / 48.57917° пн. ш. 26.31278° сх. д. / 48.57917; 26.31278
Середня висота над рівнем моря	237 м
Водойми	Збруч
Відстань до районного центру	45 км
Найближча залізнична станція	Іване-Пусте
Відстань до залізничної станції	14 км
Місцева влада
Адреса ради	48751, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Мельниця-Подільська, вул Кудринецька, буд 1
Карта
Панівці
Панівці
Мапа
Панівці у Вікісховищі

Панівці́ — село в Україні, у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Збруч, на південному сході району. Раніше називалося Панівці́ Зеле́ні.

Населення — близько тисячі осіб (2022).

Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри».

Село розташоване на відстані 368 км від Києва, 120 км — від обласного центру міста Тернополя та 31 км від міста Борщів.

Перша писемна згадка від 1447 року як Панівці Зелені. Назва вказує на те, що поселення звели у лісі для тих, хто працював на поміщицькому фільварку^[2].

Діяла «Просвіта», «Сільський господар» та інші українські товариства.

До 2020 центр Панівецької сільської ради, якій було підпорядковано село Завалля. Відтак увійшло до Мельнице-Подільської селищної громади.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Мельнице-Подільської селищної громади^[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Борщівського району, село увійшло до складу Тернопільського району^[4].

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким^[5]:

Є церква святого апостола Якова (1853, кам'яна), капличка (2001).

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1969), встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини, на пам'ять про людей, які вимерли на вул. Помірки, на честь незалежності України (1996), від місцевої діаспори та до 1000-ліття прийняття на Русі християнства, насипано символічну могилу УСС (1992).

Працюють загальноосвітня школа I—II ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торгові заклади.

• письменник, мандрівник С. Вісньовський,
• редактор, письменник, мистецтвознавець Микола Колянківський.
• О. та С. Момотюки, К. та Ф. Сігнатовичі, В. та Є. Скоцень — одні з праведників народів світу^[6]
• військовик, учасник АТО на Сході України Михайло Григоришин (1990—2015)
• Сержант Михайло Русланович (2002—2023) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

• Поділля
• Подоляни
• Подільський говір

• Мельничук Б., Мизак Н., Петраш, Б. Панівці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 549—548. — ISBN 978-966-457-228-3.
• Уніят В. Панівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 23. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Paniowce Zielone, wś, pow. borszczowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 841. (пол.)

У Вікісловнику є сторінка Панівці.

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.