Кульон аляскинський

?Кульон аляскинський
	;
Охоронний статус
	; Близький до загрозливого (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Сивкоподібні (Charadriiformes);
Родина:	Баранцеві (Scolopacidae);
Рід:	Кульон (Numenius);
Вид:	Кульон аляскинський;
Біноміальна назва
	Numenius tahitiensis; (Gmelin, JF, 1789)
	; Гніздовий ареал виду
Синоніми
	Numenius femoralis
Посилання
Вікісховище:	Numenius tahitiensis
Віківиди:	Numenius tahitiensis
EOL:	45509191
ITIS:	176604
МСОП:	22693182
NCBI:	371918
Fossilworks:	186248

Кульон аляскинський^[2] (Numenius tahitiensis) — вид сивкоподібних птахів родини баранцевих (Scolopacidae).

Поширення

Кульон аляскинський гніздиться на Алясці. Відомо дві гніздових субпопуляції — в нижній частині річки Юкон і на півострові Сьюард. На зимівлю мігрує на острови Океанії.

Гніздиться в чагарниковій тундрі на висоті 100—350 м протягом травня-липня. Особи збираються в дельті Юкона у серпні та мігрують на південь, здебільшого оминаючи північно-західні Гавайські острови, досягаючи суші пролетівши без зупинки понад 6000 км. Вид зимує на коралових рифах, піщаних пляжах, літоральних рівнинах, скелястих берегах, у пальмових лісах і густому рослинному підліску.

Опис

Птах має довгий загнутий дзьоб і щетинисте пір'я біля основи ніг. Його довжина становить близько 40-44 см, а розмах крил близько 84 см (самиці в середньому більші за самців). Верхня частина тіла має коричневі плями зі світлим черевом і іржастим або пухнастим хвостом. Більші вохристі плями на верхній частині тулуба, світлий живіт, блідо-вохристий круп.

Спосіб життя

Харчується різноманітною рослинністю, такою як квіти та ягоди, а також комахами, морськими мешканцями, пташиними яйцями, які вони розбивають камінням.

Гнізда будує в поглибленнях землі і вистилає тундровим мохом. Яйця зеленуваті з коричневими плямами, в кладці є чотири яйця і один виводок за сезон. Інкубація триває близько 24 днів. Дорослі залишають своїх пташенят у віці приблизно п'яти тижнів, щоб мігрувати на південь.

Примітки

↑ BirdLife International (2020). Numenius tahitiensis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 5 лютого 2023
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.