Куманченко Поліна Володимирівна
Куманченко Поліна Володимирівна (8 (21) жовтня 1910, Музиківка — 2 лютого 1992, Київ) — українська акторка. Народна артистка СРСР (1960). Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1971). ЖиттєписНародилась 8 (21 жовтня) 1910 року в селі Музиківці (нині Білозерського району Херсонської області) в родині залізничника. У 1929 році закінчила студію при Миколаївському російському драматичному театрі. Протягом 1929–1931 років працювала в Миколаївському робітничо-селянському пересувному театрі, у 1932–1937 роках — в Харківському ТРОМі, у 1937–1961 роках — на сцені Харківського академічного українського драматичного театру імені Тараса Шевченка. З 1961 року — у Київському українському драматичному театрі імені І. Франка. Обиралась депутатом Верховної Ради Української РСР IV скликання (1955–1959 роки). Чоловік — актор Михайло Покотило (1906—1971). Померла в Києві 2 лютого 1992 року. Похована на Байковому кладовищі (ділянка № 52) разом з примою Київського Молодого театру Луїзою Філімоновою (1938—2008) — племінницею чоловіка Поліни Куманченко, яка була для неї замість доньки (своїх дітей у Куманченко не було). ТворчістьРолі в театрі: Харитина («Наймичка» Карпенка-Карого), Галина Романівна («Пам'ять серця» Корнійчука), Єлизавета («Ярослав Мудрий» Кочерги), Вірочка («Жартівники» О. Островського), Настя («Третя патетична» Погодіна), Маріне («Маріне» Бараташвілі), Сільвета («Романтики» Е. Ростана) та інші.
ВідзнакиНародна артистка СРСР (з 1960 року). Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (за 1971 рік). Нагороджена орденами Трудового Червоного Прапора, Дружби народів. Література
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia