Кутківці (Кам'янець-Подільський район)

село Кутківці
Вигляд на село Кутківці
Вигляд на село Кутківці
Вигляд на село Кутківці
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Тер. громада Закупненська селищна громада
Код КАТОТТГ UA68020090110020516 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Населення 1392
Площа 3,771 км²
Густота населення 369,13 осіб/км²
Поштовий індекс 31612
Телефонний код +380 3859
Географічні дані
Географічні координати 49°7′53″ пн. ш. 26°22′13″ сх. д. / 49.13139° пн. ш. 26.37028° сх. д. / 49.13139; 26.37028
Середня висота
над рівнем моря
282 м
Місцева влада
Адреса ради 31614, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Закупне, вул. Центральна, 9
Карта
Кутківці. Карта розташування: Україна
Кутківці
Кутківці
Кутківці. Карта розташування: Хмельницька область
Кутківці
Кутківці
Мапа
Мапа

CMNS: Кутківці у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Кутківці — село в Україні, в Закупненській селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Назва

Географія

Подільське село Кутківці розкинулось на південному заході України. Через село протікає річка Жванчик. Неподалік села проходить автошлях Р48, на заході межує з селищем Закупне.

Клімат

Кутківці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом.

Історія

Національний банк репресованих
Список жертв Голодомору, Хмельницька область

Перша письмова згадка 1493 року — 25 димів (господарств). Кутківці відносились до королівських земель Кам'янецького староства.

1530 року Кутківці в люстрації не згадані: певно, перед тим були знищені татарами.

1537 року королева Бона Сфорца обміняла Кутківці і Гусятин на Маньківці, які належали Яну Свірчу, гербу Сверчик зі Свірчів.

1559 — є гадка, що Кутківці велике поселення, але мало заселене.

1561 року Ян-старший Свірч дав дозвіл ватаману на осаду нових мешканців.

1565 року Кутківці належать Анні Свірч — Дітріх з Ольховець (Вільхівці), а також Язловецькому — опікуну малолітніх доньок Яна Свірча. Анні належали Кутківці Напольні, а друга частина були Кутківці — Увсє (Вівся).

23 травня 1581 Катерина Свірч передала Кутківці, Вівся, Перліківці Станіславу Потоцькому (пом. 1599[1]).

У 1786-1789 роках у Кутківцях було споруджено мурований костел коштом красноставського старости Августа Кіцького, поміщика Варжеського та парафіян. Храм консекрував єпископ-помічник Львівський Каєтан Кіцький.

У XVII ст. — Кутківці і Гусятин належали Калиновським, пізніше Черминським. З XVIII ст. — Потоцьким. Ще пізніше - Каєтану Ковальковському, в 1770 - Августу Кіцькому (одружений з Маріаною Ковальковською). Потім Станіславу Кіцькому (пом. 1811 в Кутківцях). Пізніше до його сина Яна, донька котрого вийшла заміж за Кучальського, так Кутківці перейшли до Кучальських, а пізніше за борги виставлені на аукціон і куплені Миколою Виноградським. Останнім власником села був Олександр Виноградський.

В 1863 і 1871 рр. тут відбувся виступ селян проти місцевого поміщика. Заворушення селян мало місце також у 1905 році.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

У 19321933 роках селяни Кутківців пережили сталінський голодомор.

У 1947 році селяни пережили голод.

З 1991 року — в складі незалежної України.

12 червня 2020 року шляхом об'єднання сільських рад село увійшло до складу Закупненської селищної громади[2].

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чемеровецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району[3].

Економіка

25 липня 2018 року у Чемеровецькому районі Хмельницької області в режимі реального часу відбувся запуск нової фотогальванічної станції (ФЕС) «Кутківці» з піковою потужністю 5,09 МВт.[4]

Релігія

  • Костел Воздвиження Святого Хреста (1786, РКЦ)
  • П'ятничанська церква єпархіальної архітектури (1873, ПЦУ).

Населення

Населення становить 1392 осіб на 2001 рік.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Відомі люди

Народилися

  • Пилип Коновал (1888—1959) — єдиний українець — кавалер Хреста Вікторії, найвищої та найпочеснішої нагороди за мужність перед лицем ворога, якою можуть бути нагороджені військові з країн, підлеглих Британській короні.
  • Борис Лук'янов (1921—1979) — депутат Верховної Ради УРСР 7-9-го скликань.

Пов'язані із селом

  • Август Кіцький (1754—1824) — шляхтич, шамбелян, посол у Туреччині, секретар короля Станіслава Августа Понятовського.
  • Олександр Виноградський (1855—1912) — відомий симфонічний диригент і композитор. Був останнім власником Кутковець. Брат відомого у світі мікробіолога Сергія Миколайовича Виноградського.
  • Ян Ладиго (1869—?) — римо-католицький священик, репресований радянською владою. Обслуговував храм Воздвиження Святого Хреста Господнього.
  • Задвірняк Максим Євменович - з1920 по 1923 на парафії у селі Кутківці.
  • Йосип Протоцький — педагог, партизан, автор документальної повісті «Друзі мої партизани» (Київ, 1973). До війни працював директором середньої школи.

Природоохоронні території

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». На північний схід від села розташована ботанічна пам'ятка природи «Букові дерева».

Світлини

Сільський костел
Меморіальна дошка
Пилипу Коновалу
Садиба О. Виноградського

Див. також

  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної влади.

Примітки

  1. Potoccy (01) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області»
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. На Хмельниччині ввели в експлуатацію нову фотогальванічну електростанцію потужністю 5МВт. uprom.info. Національний промисловий портал. 28 липня 2018. Архів оригіналу за 28 липня 2018. Процитовано 28 липня 2018.

Посилання


Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya