Степанівка (Кам'янець-Подільський район)
Степа́нівка — село в Україні, у Чемеровецькій селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. НазваПоселення названо на честь біскута Стефана Рунківського – «Стефанівкою». Історично зафіксовано у 1895 року назву «Стефанівка». ГеографіяПодільське село Степанівка розкинулось на південному заході України, за 35 кілометрів автодорогами від Кам’янця-Подільського. Через село протікає річка Батіжок, що впадає в Смотрич. КліматСтепанівка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження. Історія  Перша згадка про село 1716 рік. Поселення було заселено на землях села Черче, які належали кам’янецьким біскутим і названо на честь біскута Степана Рунківського. Частину Стефанівки цей біскут призначив на утримання біскутського приміщення в Кам’янці, частину на утримання костьола. В 1875 році біскутська частина поступила в казну і була продана пані Баранецькій, а землі костьола поступили в казну 1892 року і збереглись за костьолом. Баранецька продала свою частину пану Бернавському. Тому село довгий час було поділене на казену(державну) частину і поміщицьку. У кожній частині був свій староста, соцький. Церква святої Параскеви збудована біля 1733 року, дерев’яна з трьома низькими верхами. В 1739 році крита соломою, в 1759 – ґонтою. Перебудована в 1842 році, залізний дах зроблено в 1871 році.[1] Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури. У 1862 році на території села Степанівка відкрита церковно- приходська школа, а з 1898 року для дівчат відкрита церковна школа грамоти. 1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом. Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками. Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. В багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання проти радянської влади. Територія села з 1923 року увійшла до складу Ляцкорунського району, а 1928 року територію віднесено вже до Смотрицького району. В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор. В роки Великого терору 1936-1937 було вбито чимало осіб різних національностей і професій, багато людей було виселено як сім'ї «ворогів народу». Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод. З 1991 року в складі незалежної України. 28 грудня 2006 року село було підключено до центральної магістралі газогону. 15 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Чемеровецької селищної громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей. 20 травня 2017 року в селі проведено вуличне освітлення. До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Чемеровецького району, після його ліквідації, увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.[3] 15 травня 2022 року релігійна громада храму Святої мучениці Параскеви села перейшла з Московського патріархату в Православну Церкву України. Вперше, в місцевій церкві пролунала молитва українською мовою.[4] НаселенняНаселення становить 757 осіб станом на 2001 рік. МоваУ селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову. Релігія
Природоохоронні територіїСело лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Відомі люди
Світлини
Див. також
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
