Кам'янець-Подільський район

Кам'янець-Подільський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Хмельницька область
Код КАТОТТГ:	UA68020000000016021
Утворений:	19 липня 2020 року
Населення:	▼ 291,1 тис. осіб
Площа:	4521,2 км²
Густота:	64,39 осіб/км²
Населені пункти та ради
Районний центр:	м. Кам'янець-Подільський
Громади:	15
Міста:	2
Смт:	6
Села:	328
Мапа району
Районна влада
Мапа
Кам'янець-Подільський район у Вікісховищі

Кам'янець-Подільський район (Західне Поділля; Кам'янеччина) — район на південному-заході України, у Поділлі, Хмельницької області. Утворений у 2020 році. Адміністративний центр — місто Кам'янець-Подільський.

Історично територія сучасного району належить до Західного Поділля, у різні часи в межах сучасних територій району функціонували: князівство, воєводство, намісництво, губернія, округа, Кам'янець-Подільська область.

Кам'янець-Подільський район — розташований на Подільській височині, південній частині області, яка характеризується горбистою місцевістю з численними ярами та горбами видовжених у кряжи з похилими схилами, подекуди у вигляді скелястих урвищ, майже через всю територію району з півночі на південь проходять Подільські Товтри. З північної частини межує з Хмельницьким районом, з східної — з Жмеринським та Могилів-Подільським районами, з південної — Дністровським районом Чернівецької області, з західної — Чортківським районом Тернопільської області.

На території району протікають такі річки: Дністер, Смотрич, Збруч, Ушиця, Тернава, Калюс, Студениця, Мукша, Матерка, Жванчик, Данилівка, Баговичка.

Тернопільський район (Тернопільська область)	Хмельницький район	Жмеринський район (Вінницька область)
Чортківський район (Тернопільська область)		Могилів-Подільський район (Вінницька область)
Чернівецький район (Чернівецька область)	Дністровський район (Чернівецька область)	Молдова

Район знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом у так званому «теплому Поділлі». Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Населення утвореного в 2020 році Кам'янець-Подільського району становить 287 601 особа.^[1]

За національним складом населення району, за даними останніх переписів, понад дев'яносто відсотків це українці.

Найбільші населені пункти Кам'янець-Подільського району.
1.	Кам'янець-Подільський	▼&&&&&&&&&&097970.&&&&0097 970		2.	Дунаївці	▼&&&&&&&&&&015914.&&&&0015 914		3.	Чемерівці	▼&&&&&&&&&&&05170.&&&&005170		4.	Нова Ушиця	▼&&&&&&&&&&&04001.&&&&004001

На території району є ряд населених пунктів у яких відсутні постійні мешканці, фактично зниклі, хоча через наявність власників обійсця та спадкоємців, такі населені пункти все ще числяться в реєстрах та на мапах країни. Одним з методів визначення вимирання села є реєстр кількості виборців, якщо селі йде сутьєве скорочення виборців з виборів до виборів це є тривожним дзвіночком для поселення.

Це такі села району як:

Можна виділити три основних чинника, що сприяють зникненню таких сіл у районі, це: географічний(інфраструктурний), демографічний та економічний. Однин з найбільш вагомих чинників це географічний(інфраструктурний), полягає в тому, що чим віддаленіше від великого міста, основних доріг, залізниці населений пункт та відсутність нормальної дороги до нього, тим більша депопуляцій відбувається у поселені. Сюди входить також складність рельєфу та природні бар'єри у вигляді ярів, балок та річок. Другий чинник це демографічний, полягає у наявній кількості населення, чим менше населення, тим швидше йде процес збезлюднення села, а у віковій структурі починає переважати старше покоління, переважно пенсійне. Такі демографічні показники почались ще за Радянського Союзу, саме тоді почали маркувати певні поселення як не перспективні. Третій економічний чинник, полягає в наявності підприємств та форм господарювання, які можуть забезпечити роботою місцеве населення села, відсутність у поселенні будь-якої економічної діяльності фактично ставить хрест на його подальшому існуванні, тому що виїзд працездатного і молодого населення пришвидшується, а можливість заробити на життя та отримати елементарні базові послуги відсутні.

Також уже зараз можна виділити ряд сіл, які можуть зникнути у найближчі десятиліття в районі: Заголосна, Трибухівка, Бурти, Нововолодимирівка, Варварівка, Млаки, Теклівка, Корчівка, Ліпини, Ленівка, Патринці, Цвіклівці Другі, Слобідка-Малиновецька, Суржинці, Ріпинці, Рудка, Миржіївка, Червона Діброва, Хворосна, Харитонівка, Ярова Слобідка.

Спеціалісти наголошують, аби села не вимирали, місцевій владі та інституціям потрібно діяти на випередження – розвивати інфраструктуру, мотивувати молодь і створювати робочі місця.

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Після отримання Україною статусу кандидата на вступ у ЄС, важливим окремим пунктом у цьому процесі є регіональна політика. Наразі, станом на початок 2023 року, за параметром «регіональна політика» Україна отримала 2 бали з 5 можливих.

Для поліпшення цієї оцінки країні на державному рівні потрібно прийняти ряд законів та змін для покращення інституційної структури, але є робота, яку може виконувати вже і місцева Кам'янець-Подільська районна влада. А саме:

• фінансовий моніторинг - це розробка процедур контролю за використанням коштів (одне з найкритичніших зауважень від ЄС);
• адміністративна спроможність - це підготовка кваліфікованих кадрів в органах місцевого самоврядування (Єврокомісія зауважує: децентралізовані органи влади не мають достатньої адміністративної спроможності здійснювати менеджмент регіональних операційних фондів коштів ЄС);
• програмні документи - це розробка конкретної стратегії розвитку району та кожної громади (потрібна робота зі синхронізації державних програмних документів з регіональними та місцевими програмами).

Наприклад, пункт «програмні документи» має бути опрацьований таким чином, щоб це було включено у програмі конкретної громади, на районному рівні Кам'янець-Подільського району та відповідно у програмах державного розвитку. Якщо взяти такий проєкт як розвиток КПП Дяківці у плані транзитного та туристичного потенціалу на кордоні з Румунією. У своїй стратегії громади району мають включити цей аспект, так Кам'янець-Подільська міська громада мала б вказати у своїй стратегії розвиток та співпрацю в туристичній галузі зі прикордонними громадами Румунії біля цього КПП. Це розробка туристичних маршрутів, до прикладу між Кам'янцем, Дорохой та Ботошані, робота на муніципальних рівнях між містами та селами. У свою чергу на районному рівні влада Кам'янець-Подільського району у свої стратегії має включити співпрацю та налагодження контактів з прикордонним повітом Ботошані. Далі, державній стратегії країни має бути включено розвиток самого КПП і відповідної інфраструктури до нього, з обох сторін. Відповідно на рівні міністерств країн заключенні договори про проведення відповідних робіт, розвиток дорожньої мережі.^[2]

Зовнішні відеофайли
	1. Громади України живуть краще за провінцію РФ: чому? // «Ціна держави»

У складі району 15 території територіальних громад, з яких 2 міських, 6 селищних і 7 сільських.

• Міські:
  • Кам'янець-Подільська
  • Дунаєвецька

• Селищні:
  • Закупненська
  • Новодунаєвецька
  • Новоушицька
  • Смотрицька
  • Староушицька
  • Чемеровецька

• Сільські:
  • Гуківська
  • Гуменецька
  • Жванецька
  • Китайгородська
  • Маківська
  • Орининська
  • Слобідсько-Кульчієвецька

Район створено відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року. До його складу увійшли: Дунаєвецька, Кам'янець-Подільська міські, Закупненська, Новодунаєвецька, Смотрицька, Староушицька, Чемеровецька селищні, Гуківська, Гуменецька, Жванецька, Китайгородська, Маківська, Новоушицька, Орининська, Слобідсько-Кульчієвецька сільські територіальні громади.

Раніше територія району входила до складу Кам'янець-Подільського, Чемеровецького, Дунаєвецького, Новоушицького районів, ліквідованих тією ж постановою^[3].

Попередньо, перед створенням трьох теперішніх районів, йшлося про поділ області на 5 районів — Хмельницький, Кам’янець-Подільський, Дунаєвецький, Старокостянтинівський та Шепетівський. Однак громади були незадоволені таким адміністративно-територіальним устроєм. Як видно із нового адміністративно-територіального устрою Хмельницької області, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 3650, народні депутати таки взяли до уваги невдоволення громадян.

Хоча досить не однозначним є теперішній розподіл старих районів між новими. Так Хмельницький район вийшов одним з найбільших в країні, як за розміром територій, так і за населення. Його можна і слід зменшити передавши деякі територіальні громади двом іншим районам.

Наприклад, на початкових схемах, колишній Віньковецький район зараховували до складу нового Кам’янець-Подільського району. Також колишній Городоцький район, доцільно було б долучити до Кам’янець-Подільського району, це дозволило б розвивати туристичний кластер Кам'янець-Подільський - Сатанів в межах того ж району, а ще повністю отримати національний парк Подільські Товтри в межах одного району.

Можливо з часом урядовці до опрацюють нові утворенні райони і включать хоча б Сатанівську територіальну громаду до складу Кам’янець-Подільського району. Це дозволило б розвивати також синергію туристичного кластеру Сатанів - Кам'янець-Подільський.

14 липня 2021 року громади району уклали договір про міжмуніципальне співробітництво громад з Івано-Франківської, Чернівецької, Тернопільської та Хмельницької областей, 33 громади об’єдналися у реалізації спільного проєкту «DNISTER CANYON» для розвитку туристичного потенціалу.^[4]

Після встановлення радянської влади в Україні націоналістичні рухи українського народу тривали ще довгий час. Зокрема на території Кам’янець-Подільської області, яка тривалий час була прикордонною областю до 1939 року, підпільні рухи ОУН тривали аж до 1952 року, незважаючи на те, що з такою діяльністю намагались всіляко боротись.

Селяни Поділля, забезпечували воїнів харчами та одягом, вели розвідку та переховували упівців. На Хмельниччині було майже 200 підпільних квартир для воїнів УПА. У багатьох подільських містах і селах розташовувалися друкарні УПА.

У розпорядженні Кам’янець-Подільського окружного проводу ОУН була друкарня, яка мала умовну назву «імені Ярослава Старуха». Листівки і брошури, надруковані у цій друкарні, масово поширювалися на території області і навіть за її межі. Зараз відомо, що ця друкарня існувала з 1946 року і спочатку використовувала 16 кліше різних листівок. На друкарській машинці за весь час було виготовлено 63 назви брошур ОУН накладом щонайменше 700 примірників. Знаходилась вона у хаті Глікерії Васильковської у селі Пятничани колишнього Орининського району, в кутку нежитлової кімнати, під картоплею, був люк – вхід до криївки, де розташовувалась сама друкарня.

26 грудня 1949 року чекістсько-військова група знайшла краївку, підчас бою загинув керівник технічної ланки окружного проводу Гнибіда Петро Васильович. Разом з ним в бункері перебувала підпільниця «Тамара», секретарка-друкарка Кам'янець-Подільського окружного проводу ОУН, важко поранена, взята в полон. Також були заарештовані утримувачі краївки Глікерія Васильковська та її мати Ксенія.

В криївці було вилучено: 2 ручних кулемета, автомат, 3 пістолети, 5 гранат, набої, 2 друкарські машинки, типографське обладнання, радіоприймач, фотоприлади, близько 10 тисяч екземплярів листівок й велика кількість внутрішнього листування підпілля. Зокрема: лист крайового проводу «Поділля» з подякою учасникам технічної ланки Кам’янець-Подільського окружного проводу за активну роботу з виготовлення націоналістичної літератури й листівок^[5].

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Зовнішні відеофайли
	1. Курйози дерусифікації: «плодово-ягідні» вулиці та саботаж на місцях // «Обличчя Незалежності»
	2. Наскільки радянською є Україна? // «Чотири сторони»

В районі залишається частина радянських пам'ятників, які підпадають під термін деколонізація та їх варто демонтувати з міст та сіл району, а частину перенести на кладовище.

Демонтаж пам'ятників радянським солдатам важливий етап деколонізації Кам'янець-Подільського району та країни. Так, за словами^[6] Вадима Позднякова:

«Розуміємо, що дехто досі асоціює пам'ятники саме червоноармійцям як пам'яники своїм дідам. Хоча це збірний образ, але такі пам'ятники стоять на території Росії, Казахстану, Білорусі. Переважна більшість цих пам'ятників будувалася на 25-річчя так званої Великої перемоги задля формування «культу Побєди». До того й 9 травня не святкували на державному рівні. Їм треба було зробити ідеологію єдиного радянського народу, тому поставили ці пам'ятники у кожному селі. Радянська влада спеціально робила поховання не на цвинтарях, а в центрах тих чи інших населених пунктів, бо це маркер окупації. Вони ставили там пам'ятники, щоб показати, що ось, це ваші герої — НКВДисти, чекісти, борці за владу Рад, червоноармійці. Це ті, кому має поклонятися середньостатистичний громадянин СРСР.[7] Майже кожен радянський пам’ятник Другої світової війни — це монументальна пропаганда Радянського союзу. Якби у нас були просто меморіали загиблим із прізвищами односельців і без радянської символіки, то ніхто б цих пам’ятників і не рухав. Натомість це — серпи, молоти, радянська батьківщина, 41-й рік і червоноармієць.»[8]

На початок 2024 року в країні є перша декомунізована(деколонізована) область: Львівщина, яка готова ділитися досвідом демонтажу пам'ятників.^[9]

7 березня 1923 р. — у зв’язку з тим, що в Україні було ліквідовано повіти та волості, створена Кам’янецька округа. Губернії ліквідовано 3 червня 1925 постановою ВУЦВК, зокрема Подільську.

Новостворена Кам’янецька округа поділялась на 17 районів. Серед них Довжоцький, Жванецький, Китайгородський, Маківський, Орининський, Смотрицький, Староушицький райони – території, які в даний час входять до складу сучасного Кам’янець-Подільського району і не є сьогодні окремими адміністративними одиницями.

На основі цих семи районів у ході постійних адміністративно-територіальний перетасувань в часи СРСР і народився сучасний Кам’янець-Подільський район.

Оскільки основою, навколо якого робилися ці перетасування, був Довжоцький район, створений 7 березня 1923 року, то логічно відлік історії сучасного Кам’янець-Подільського району вести саме від Довжоцького району, до первісного складу якого ввійшли повністю території Довжоцької та Рихтівської волостей, більша частина Баговицької, кілька сіл Орининської волостей.

4 грудня 1928 р. — Довжоцький район значно зріс, поглинувши Жванецький і частину Маківського районів. До того ж, тією самою постановою Президії ВУЦВК Довжоцький район вперше було перейменовано на Кам’янець-Подільський і центр його з села Довжок перенесено до міста Кам’янець-Подільського.

31 липня 1934 р. — Кам’янець-Подільський район знову територіально зростає: до його складу передано 19 сільських рад Староушицького району.

26 грудня 1934 р. — Кам’янець-Подільський район ліквідовують, а його територію та районні установи підпорядковують Кам’янець-Подільській міській раді. Де-факто район існував, де-юре його не було.

28 червня 1939 р. — Президія Верховної Ради УРСР відновила Довжоцький район з центром у селі Довжок.

10 липня 1944 р. — район удруге і вже остаточно набуває сучасної назви — Кам’янець-Подільський район. Відтоді і місто Кам’янець-Подільський стає його незмінним центром. А територія району формувалася ще упродовж 21 року.

1946 р. — у зв’язку з перейменуванням населених пунктів з мапи району зникають славні історичні назви — Великі Вірмени, Малі Вірмени, Вірменські Хутори, Татариски.

23 вересня 1959 р. — до Кам’янець-Подільського району було включено частини території ліквідованих, в результаті чергового укрупнення районів в Україні, Орининського і Староушицького районів.

7 січня 1963 р. — ще одне невелике укрупнення Кам’янець-Подільського району.

4 січня 1965 р. — остаточно сформовано сучасну територію Кам’янець-Подільського району Указом Президії Верховної Ради УРСР. Відтоді територія району залишається незмінною.

1981 р. — під водами Дністровського водосховища зникли ряд історичних населених пунктів. Серед них — давня столиця краю Бакота, славне колишнє містечко Студениця. Лиха доля бути вилученою з облікових даних спіткала й Луку-Врубловецьку, де було виявлено одну з найдавніших в Україні стоянку первісних людей.

24 серпня 1991 р. — у складі незалежної України.

2020 р. — утворено новий Кам'янець-Подільський район.

За даними Міністерства регіонального розвитку України, у реєстр індустріальних парків включені 55 промислових майданчиків України. Індустріальний парк — це територія, яку виділяють для промислового розвитку, метою створення таких парків є забезпечення підприємств спільною розвиненою інфраструктурою.

Нещодавно до державного реєстру індустріальних парків включили два індустріальні парки у сусідній Чернівецької області - «Хотин Invest» та «Енергія Буковини».

Законом визначено сприятливі податкові умови для створення стимулів вітчизняним індустріальним паркам на забезпечення своєї конкурентоспроможності та здатності залучати необхідні інвестиції в Україну, особливо в період дії воєнного стану на території України для релокації промислових підприємств зі східних регіонів країни.

На території району розташована СЕС Кам'янець-Подільська потужність якої становить 63,8 МВт і за цим показником вона є другою в Україні станом на 2019 рік.

У селі Гуменці працює один з найбільших птахо-комплексів Авіс, від лідера ринку виробництва яєць і яєчних продуктів компанії Авангард.

На території району функціонує Кам'янець-Подільський цементний завод (тепер АТ «Подільський Цемент»), діяльність якого пов'язана із видобутком сировини та виробництвом цементу.

Кам'янець-Подільський район належить до аграрної зони, тут є значні потужності виробництва яєчних продуктів та курятини, зони м'ясо-молочного скотарства з вирощуванням картоплі, цукрових буряків, овочів, соняшника, ріпаку.

Кам'янець-Подільський район має досить непогано розвинуту транспортну мережу. З півночі на південь район перетинають залізниця і ряд автошляхів, які дають вихід на кордон: Молдови, Румунії, країн Південно-Східної Європи, та найшвидший шлях зі півночі, центру та сходу країни до українських Карпат.

Через Кам'янець-Подільський район проходять автошляхи Н03, Р24 та Р48. Також шляхи місцевого значення: Т 2304, Т 2308, Т 2303, Т 2321, Т 2311, Т 2325, Т 2317, Т 2002.

На території району селі Кам'янка діє аеропорт для малої авіації.

Найближчий аеропорт зі міжнародними рейсами знаходиться у місті Чернівці та закордоном у місті Сучава.

Найбільшими залізничними вузлами в районі є станції Дунаївці і Кам'янець-Подільський. Також значними залізничними станціями району є: Закупне, Балин, Гуменці.

На форумі «Україна 30. Інфраструктура» обговорювали можливість будівництва нової ділянки залізничної колії Кам'янець-Подільський — Хотин — Чернівці, а також модернізація ділянки Кам'янець-Подільський — Хмельницький, це дозволило б пришвидшити сполучення зі столицею та пожвавити вантажний і пасажирський рух зі Румунією.^[10]

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Зовнішні відеофайли
	1. Найкращі пам'ятники України // «Обличчя Незалежності»

Пам'ятники та пам’ятні знаки розміщені в межах Кам'янець-Подільського району пам'ять про важкі та героїчні часи боротьби українського народу.

• Пам’ятник в пам’ять жертвам Голодомору 1932-1933 років та політичних репресій пірамідальної форми встановлено 1990 року. Заходиться в селі Мукша Китайгородська.^[11]
• Меморіальний комплекс жертвам сталінський репресій в селищі Чемерівці.
• Пам'ятний хрест встановлений 1995 року в честь підпільників УПА в селі П'ятничани.
• Пам'ятник жертвам репресій 2002 року в селі Гуменці.
• Пам'ятник жертвам голодомору 2009 року в місті Дунаївці.
• Пам'ятник жертвам голодомору у селі Великозалісся.
• Меморіальний комплекс жертвам репресій, голодомору в селі Вихрівка.
• Пам'ятний козацький хрест Романові Шухевичу в селі Гуків.
• Пам’ятний знак в честь бою 20 серпня 1920 року воїнам-добровольцям УНР поблизу села Балабанівка.
• Пам'ятний хрест козакам-запорожцям в «Козацькій долині» поблизу села Ставище.
• Пам'ятник Героям Небесної Сотні селищі Чемерівці.
• Пам'ятник жертвам голодомору 1932-1933 у місті Кам'янець-Подільський.
• Пам'ятник Небесній Сотні у селі Свіршківці.
• Пам'ятний знак захисникам України в Гусятині.

• 
  Пам'ятний знак захисникам України в Гусятині
• 
  Пам'ятник жертвам Голодомору в Дунаївцях
• 
  Пам'ятник Небесній сотні у Свіршківцях
• 
  Пам'ятник жертвам голодомору 1932-1933 у Кам'янці-Подільському
• 
  Пам'ятник Героям Небесної Сотні у Чемерівцях

У районі представлено усі великі конфесійні групи в Україні.

На території району функціонує Кам'янець-Подільський деканат, один з 8 католицьких деканатів Кам'янець-Подільської дієцезії Римо-Католицької церкви в Україні.

Релігійна громада, що діє на території Кам'янець-Подільського деканату, представлена 11 храмами в районі.

Православна церква України утворилася 15 грудня 2018 року на визнаному Вселенським патріархатом помісному соборі шляхом об'єднання українських православних юрисдикцій на ґрунті повної канонічної незалежності.

2 лютого 2024 року рішенням Синоду ПЦУ утворена Кам'янець-Подільська єпархія^[12]. Правлячим архієреєм було обрано архієпископа Германа (Семанчука). Юрисдикція єпархії поширюється на територію Кам'янець-Подільського району, за винятком Закупненської, Чемеровецької та Гуківської територіальних громад, а також на Зіньківську, Солобковецьку та Віньковецьку громади Хмельницького району Хмельницької області.

Перехід церковних громад до ПЦУ

Процес переходу парафій УПЦ московського патріархату до Православної церкви України, який почався після Об'єднавчого собору 15 грудня 2018 року, спричинений антиукраїнською діяльність діячів УПЦ московського патріархату та підпорядкуванню і фінансуванню з країни агресора Російської федерації.

У Хмельницькій області станом на 2016 рік функціонували 998 парафій із УПЦ МП, це один з найвищих показників по країні за кількістю парафій церкви країни агресора. У Кам'янець-Подільському районі до війни налічувалося понад 150 парафій УПЦ московського патріархату. За словами громадського активіста Вадима Позднякова:

«Що міцніший Московський патріархат, то інертнішим є населення»[8]

Перелік парафій, які змінили церковну юрисдикцію з УПЦ (МП) до УПЦ КП до 2018 року в межах нового Кам'янець-Подільського району.

Перелік громад, що змінили церковну юрисдикцію з УПЦ (МП) на ПЦУ до 2022 року в межах нового Кам'янець-Подільського району.

Перелік громад, що змінили церковну юрисдикцію з УПЦ (МП) на ПЦУ у 2022 році в межах нового Кам'янець-Подільського району.

Перелік громад, що змінили церковну юрисдикцію з УПЦ (МП) на ПЦУ у 2023 році в межах нового Кам'янець-Подільського району.

🟥 — парафія не перейшла (попри повідомлення про перехід) або повернулась в УПЦ МП

Перелік громад, що змінили церковну юрисдикцію з УПЦ (МП) на ПЦУ у 2024 році в межах нового Кам'янець-Подільського району.

Вперше, в місцевих церквах, що перейшли до ПЦУ, пролунала молитва українською мовою. Для успішного розвитку держави і суспільства має бути своя незалежна українська церква.

Кількість населених пунктів у районі: 338

Зовнішні відеофайли
	1. Nature of Khmelnytsky region. Bakota, Ukraine. Природа Хмельниччини. Бакота // «Feel the Memories»

Кам'янець-Подільському районі діють численні курорти, еко-садиби, готелі та бази відпочинку, які надають широкий спектр послуг за кошти для відпочиваючих. Значна частина таких закладів знаходиться на берегах річок, таких як: Дністер, Збруч, Смотрич та інші. Цікавим для відпочинку та туризму східному напрямку є місцевість Бакота.

На великій території району знаходиться заповідник «Подільські Товтри».