Кіпер Олег Олександрович
Олег Олександрович Кіпер (нар. 1 травня 1980, Тимкове, Одеська область) — голова Одеської обласної військової адміністрації з 30 травня 2023 року[2], заслужений юрист України, кандидат юридичних наук. ЖиттєписУ 2002 році закінчив Одеську національну юридичну академію за спеціальністю «Правознавство». Роботу в органах прокуратури розпочав у 2001 році, поступово обіймаючи посади слідчого Котовської міжрайонної прокуратури Одеської області, прокурора відділу прокуратури Одеської області, прокурора відділу Генеральної прокуратури України, начальника управління Івано-Франківської області, заступника прокурора Івано-Франківської області, заступника начальника управління — начальника відділу Генеральної прокуратури України. За часів Януковича Кіпер був заступником начальника Головного слідчого управління ГПУ, куди його призначив тодішній генпрокурор Віктор Пшонка[3]. 24 жовтня 2014 року Кіпера було люстровано, внісши його до списку осіб, яким заборонено працювати в органах державної влади до 2024 року[4]. 2015 року балотувався до Одеської міської ради, не пройшов[5]. 11 вересня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва повернув йому посаду старшого прокурора Головного управління нагляду, назвавши люстрацію безпідставною, а причетність до узурпації влади Януковичем — не встановленою[6]. Тоді суд зобов'язав ГПУ виключити Кіпера з реєстру люстрованих осіб Міністерства юстиції та виплатити йому 805 тис. грн за «вимушені прогули»[7]. З 9 червня 2020 — заступник прокурора Києва, а з 27 липня 2020 року — прокурор Києва, призначений Іриною Венедіктовою[8]. З 29 грудня 2022 року по 8 січня 2023 перебував за кордоном у відпустці[9]. З 30 травня 2023 року — указом Президента України був призначений головою Одеської обласної військової адміністрації[2][10]. До призначення він був позаштатним радником голови Офісу президента Андрія Єрмака[11]. Звинувачення у корупції, критикаУ 2022 році Кіпер потрапив у скандал через 10-денну відпустку за кордоном під час воєнного стану і заборону чоловікам на виїзд з країни. Сам Кіпер пояснив, що подав необхідні документи і отримав на це дозвіл. Згодом визнав, що з початку повномасштабної війни це була його друга відпустка, до цього він їздив у Австрію на лікування[11]. У 2023 році став фігурантом кримінальних справ щодо захоплення нерухомості в київському ЖК «Патріарх Холл»[12][13]. У травні 2024 року журналісти hromadske.ua опублікували розслідування, в якому називали Кіпера людиною, яка встановила майже одноосібний контроль за експортом зерна з України після повномасштабної війни. Зокрема Кіпер, як голова ОВА ввів окремі від країни митні правила для області та портів Одещини, через які проходило 85% усього агроекспорту країни[14]. У жовтні 2024 року у журналістському розслідування від Схеми: корупція в деталях Російський бізнес в Україні на 1 мільярд гривень попри санкції перейшов до приватного власника з оточення Кіпера. Численні активи холдингу Наумця «Юнігран», який видобуває корисні копалини з кар’єрів на Житомирщині та виготовляє тротуарну плитку – це виробничі комплекси, техніка, сотні вагонів, сотні гектарів землі. Новим приватним власником цих активів став броварський бізнесмен Сергій Шапран якого пов’язують із Олегом Кіпером (сам Олег заперечує цей звʼязок)[15]. 16 грудня 2024 року заявив, що на початку вторгнення митрополит Одеський московського патріархату їздив з іконою вздовж узбережжя моря, після чого здійнявся шторм — і це завадило росіянам висадити десант[16]. Сім'яДружина Ірина Кіпер, до 2023 мала громадянство Росії[9]. Має спільний бізнес з дружиною Сергія Кізя (Марина Кізь), колишнього заступника генпрокурора Юрія Луценка. З 2019 року Марина Кізь та Ірина Кіпер є співвласницями ТОВ «Рент-Техно», що займається виробництвом електроенергії та наданням техніки в оренду[17][18][5]. Нагороди
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
