Кириченко Микола КарповичМикола Карпович Кириченко (нар. 12 лютого 1923, село Петропавлівка, тепер Куп'янського району Харківської області — 12 серпня 1986, місто Одеса) — комуністичний діяч в Україні. Герой Соціалістичної Праці (22.12.1977). Депутат Верховної Ради СРСР 7—10-го скликань. Член ЦК КПУ в 1966—1986 р. Кандидат у члени ЦК КПРС в 1971—1977 р. Член ЦК КПРС в 1977—1986 р. БіографіяНародився в селянській родині. Після закінчення в 1940 році середньої школи навчався в Куп'янському вчительському інституті Харківської області. З 1941 по 1945 рік служив у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Закінчив військове училище, служив командиром санітарного взводу 282-го гвардійського стрілецького полку. Воював на Сталінградському, 2-му і 3-му Українському фронтах, був важко поранений. Після демобілізації з грудня 1945 року працював завідувачем партійного кабінету Абдулінського вузлового партійного комітету Чкаловської області РРФСР. З 1946 року — інструктор, заступник завідувача відділу пропаганди і агітації Куп'янського міського комітету КП(б)У Харківської області. У 1947—1949 роках — 1-й секретар Куп'янського міського комітету ЛКСМ України. У 1949—1950 роках — 2-й секретар Харківського обласного комітету ЛКСМ України. У 1950 році закінчив Харківський учительський інститут. У 1950—1955 роках — 1-й секретар Харківського обласного комітету ЛКСМ України. У 1955 році закінчив заочне відділення Харківського педагогічного інституту. У березні 1955 — 10 лютого 1960 року — 2-й секретар ЦК ЛКСМУ. 5 лютого 1960 — травень 1961 року — секретар Полтавського обласного комітету КПУ. У травні 1961 — грудні 1962 року — 2-й секретар Полтавського обласного комітету КПУ. 17 грудня 1962 — 11 січня 1963 року — голова виконавчого комітету Полтавської обласної Ради депутатів трудящих. 11 січня — 9 травня 1963 року — голова виконавчого комітету Полтавської сільської обласної Ради депутатів трудящих. 9 квітня 1963 — 14 грудня 1964 року — 1-й секретар Кіровоградського сільського обласного комітету Компартії України. 15 грудня 1964 — березень 1965 року — голова виконавчого комітету Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих. 20 березня 1965 — 6 квітня 1967 року — 1-й секретар Кіровоградського обласного комітету КПУ. 5 квітні 1967 — 1 липня 1977 року — 1-й секретар Кримського обласного комітету КПУ. 30 червня 1977 — 12 жовтня 1983 року — 1-й секретар Одеського обласного комітету КПУ. З жовтня 1983 року — персональний пенсіонер союзного значення у місті Одесі. Похований в Одесі на Другому християнському цвинтарі. Нагороди
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
