Лев (Шептицький)

Лев (Шептицький)
Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси
1778 — 1779
Обрання:	1778
Церква:	Руська унійна церква
Попередник:	Пилип Феліціян Володкович
Наступник:	Ясон Смогожевський
Єпископ Львівський, Галицький та Кам'янецький
1747 — 1778
Попередник:	Онуфрій Шумлянський
Наступник:	Петро Білянський
Діяльність:	католицький священник, католицький єпископ
Народження:	23 серпня 1717(1717-08-23) с. Шептичі, нині Самбірський район, Львівська область, Україна
Смерть:	13 травня 1779(1779-05-13) (61 рік) м. Радомишль
Батько:	Филип
Мати:	Єлисавета
Священство:	Кардинал
Єп. хіротонія:	9 березня 1747
Нагороди:
Лев у Вікісховищі

Кардинал Лев III Шепти́цький (у світі Лев Людовік Шептицький;^[1] 23 серпня 1717, Шептичі, нині Самбірському районі Львівської області — 13 травня 1779, Радомишль) — український церковний діяч, греко-католицький митрополит Київський, Галицький та всієї Русі.

Народився 23 серпня 1717 року в с. Шептичі (нині Самбірському районі Львівської області, Україна).

Вчився у Папських Колегіях театинців у Львові й у Римі.

Вступив до ордену Василіян, під час дубненської капітули (1743 р.) став архімандритом у Мелечі. Після смерті стрийка Атанасія Шептицького 1748 р. іменовано його єпископом Львівським, Галицьким і Кам'янецьким.

З переходом Галичини в склад Габсбурзької монархії Л. Шептицький боронив селянство, що викликало неприхильність частини шляхти. Єпископ Лев створив при трьох своїх катедрах капітули; наслідком його заходів створено 1774 р. у Відні «Барбареум» для всіх греко-католиків Австрійської монархії. Л. Шептицький домагався відновлення галицької митрополії; підготував заснування Генеральної Семінарії (тепер Львівська духовна семінарія Святого Духа) у Львові.

1762 р. митрополит Київський Феліціян Володкович номінував Шептицького своїм коад'ютором з правами наступництва. Після смерті Феліціяна (Володковича), Лев управляв київською митрополією у 1778–1779 рр.

1 червня 1766 року здійснив посвячення (пишне, коштом фундатора Миколи Василя Потоцького) нової Церкви Успіння Пресвятої Діви Марії в Городенці^[2].

Львівський латинський архієпископ Вацлав Сераковський конфліктував з ним, оскільки унійний владика намагався утворити Унійну митрополію з центром у Львові.^[3]

Помер у Радомишлі.

1736 р. ікона Гошівської Богоматері заблищала великим сяйвом, а потім на обличчі Богородиці залишилась немовби роса, а з очей спливали сльози, що засвідчило багато людей і місцевий священик. Лев Шептицький, після проведення церковного розслідування, окремим декретом проголосив ікону Богоматері з Гошівського монастиря чудотворною. Від того часу ікона Гошівської Богоматері прославилась багатьма чудами, які було детально розслідувані та зафіксовані в спеціальній книзі, та отримала назву «Цариця Карпат»^[4].

• Шептицькі

• Войтович Л. Шептицькі // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 633—634. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.