Святослав (Шевчук)Блаженніший Святосла́в (Шевчу́к) (Святослав Юрійович Шевчук; нар. 5 травня 1970, Стрий, Львівська область) — Отець і Глава[прим. 1] Української греко-католицької церкви.[3] З 27 березня 2011 року — Верховний архієпископ Києво-Галицький,[4] Митрополит Київський,[5] З 2019 року — Почесний громадянин Львова[6]. ЖиттєписНародився в християнській родині 5 травня 1970 року в Стрию, Львівська область. У період підпільної діяльності УГКЦ греко-католицькі священники служили Божественну літургію в родинному домі Шевчуків.[7] Після закінчення середньої школи № 10 навчався у Бориславському медичному училищі. Водночас у 1983–1989 роках — в підпільній греко-католицькій духовній семінарії. Відбув військову строкову службу в Радянській армії. У 1991–1992 роках навчався в Центрі філософсько-богословських студій «Дон Боско» у м. Буенос-Айресі (Аргентина), а у 1992–1994 роках — у Львівській духовній семінарії Святого Духа.[8][9] Піддияконські свячення отримав з рук владики Юліана Вороновського. Дияконські свячення отримав 21 травня 1994 року (святитель — владика Филимон Курчаба), священничі — 26 червня 1994 року (святитель — Верховний архієпископ Мирослав Іван Любачівський). У 1994–1999 роках навчався у Папському університеті святого Томи Аквінського в Римі, де здобув ліценціат, а згодом і докторат з відзнакою Summa cum laude в галузі богословської антропології та основ морального богослов'я візантійської богословської традиції. Під час навчання в Римі надавав душпастирську опіку українцям греко-католикам в Афінах. У 1999–2000 роках — префект Львівської духовної семінарії Святого Духа. У 2000–2007 роках — віцеректор цієї ж семінарії. З 2001 — віцедекан богословського факультету Львівської богословської академії (відтак Українського католицького університету). 2002—2005 — голова секретаріату та особистий секретар Любомира Гузара, керівник Патріаршої курії у Львові. З червня 2007 року — ректор Львівської духовної семінарії Святого Духа. Єпископство14 січня 2009 року Папа Римський Бенедикт XVI призначив Святослава Шевчука єпископом-помічником єпархії Покрова Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі (Аргентина). Новому єпископу уділено титулярний престол Castra Galbae. Архієрейська хіротонія відбулася 7 квітня 2009 року в соборі святого Юра у Львові. Головним святителем, у присутності Блаженнішого Любомира Гузара, був Високопреосвященний Владика Ігор Возьняк, Архієпископ Львівський, а співсвятителями — Владика Михаїл Микицей, правлячий єпископ єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі, та Владика Юліан Вороновський, єпископ Самбірсько-Дрогобицький. 10 квітня 2010 року призначений апостольським адміністратором єпархії Покрови Пресвятої Богородиці у Буенос-Айресі, яка стала вакантною після зречення з уряду попереднього єпархіального єпископа Михаїла Микицея. Знання мовОкрім рідної української, вільно володіє англійською, німецькою, італійською, іспанською, польською, російською, латиною, грецькою, та старослов'янською мовами[10]. Глава Церкви23 березня 2011 року виборчий Синод єпископів УГКЦ обрав Шевчука Верховним архієпископом Києво-Галицьким, Главою української греко-католицької церкви. 25 березня цей вибір затвердив Папа Римський Бенедикт XVI.[11] Інтронізація нового Глави УГКЦ відбулася 27 березня у Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві[12]. 2 червня 2011 року було ухвалено катехизм «Христос — наша Пасха», офіційний текст віровчення Української греко-католицької церкви. Офіційне представлення катехизму відбулось у Львівській духовній семінарії 24 червня 2011 року за участі Блаженнійшого Святослава[13]. 2012 року став членом ордену Лицарі Колумба. 18 серпня 2013 року, з нагоди 1025-річчя Хрещення України-Русі освятив новий кафедральний храм УГКЦ у Києві, Патріарший собор Воскресіння Христового. На прощу з нагоди освячення собору прибули понад 20 тисяч прочан (за іншими даними від 30 до 50 тисяч) та понад 700 священників[14][15]. Позиція щодо Майдану та війниПід час Революції гідності 2013–14 років підтримав протестувальників та виступив за оновлення влади.[16] Згодом неодноразово відзначав велике значення події в історії країни та наголошував на важливості жертви Небесної сотні й гідного її вшанування.[17] З початком російсько-української війни наприкінці лютого 2014 року, Глава УГКЦ був одним з тих релігійних лідерів, які рішуче та відкрито виступили із засудженням російської агресії та стали на підтримку визвольної боротьби українського народу. Після повномасштабного вторгнення Росії Глава УГКЦ разом з більшістю українських релігійних лідерів закликав до боротьби проти агресора.[18] 10 квітня 2023-го року Святослав Шевчук заявив, що українці здатні вистояти проти російської агресії у скрутний час та переконати світ надати їй більше підтримки[19]. 10 січня 2024 папа римський Франциск у листі до Шевчука висловив йому щирі співчуття народові України та висловив йому свою близкість до багатостраждальної України[20]. Позиція щодо ПЦУСпочатку єдиною канонічною церквою в Україні вважав УПЦ МП, але потім підтримав надання об'єднаним православним церквам Томосу про автокефалію[21][22]. 2019 року Предстоятель Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук заявив: «Процесу об’єднання немає. Він не відбувається. Сьогодні, коли говоримо про ПЦУ, ідеться про її входження у сопричастя з іншими помісними православними Церквами. І це є її пріоритетом. Між нами є поки що обмін деклараціями про готовність опрацьовувати дорожню карту».[23] 19 грудня 2019 Святослав Шевчук заявив, що ніякого конфлікту між ПЦУ та УГКЦ немає, і, додав, ніколи не голосуйте «Проти»[24]. 25 грудня 2022 відбулася зустріч між головою УГКЦ та ПЦУ. Вони обговорили реформу церковного календаря, яке щораз гостріше постає перед Великоднем та Різдвом. Вони зустрілися в Митрополичому домі, що на території Михайлівського золотоверхого собору[25]. 2024 року Святослав Шевчук заявив: «Питання об'єднання Української греко-католицької церкви та Православної церкви України наразі не актуальне», «Щодо, скажімо, об’єднання, потенційного об’єднання, я би не був такий оптимістичний і не виставляв жодних часових рамок».[26] Пандемія коронавірусної хвороби 2019З початком пандемії коррнавірусної хвороби 2019 (COVID-19) Шевчук закликав вірян УГКЦ дотримуватися правил безпеки та висловив готовність за потреби розгорнути у храмах польові шпиталі. Митрополит закликав людей молитися вдома та дивитися онлайн-трансляцію, не торкатися та не цілувати ікон[27]. Відносини з Ватиканом10 листопада 2022 року митрополит Шевчук зустрівся з Папою Бенедиктом XVI. Під час зустрічі Шевчук заявив, що війна в Україні має ідеологічний і колоніальний характер, порівняв Росію з нацистським режимом[28]. 7 грудня Шевчук зустрівся у Ватикані з Папою Франциском та подарував йому фрагмент російської міни, після слів Папи про гуманізм Росії. Також, Блаженніший Святослав представив Папі пасторальний план УГКЦ до 2030 року, головним завданням якого є допомога біженцям та зцілення ран війни[29]. Під час інтерв'ю в січні 2023 року назвав 2022 рік у відносинах з Ватиканом роком великих непорозумінь. У той же час, Шевчук сказав, що протягом року він був у постійному контакті з Папою[30]. Календарна реформа6 лютого 2023 року Шевчук повідомив, що Архієрейський собор вирішив з 1 вересня перейти на новий календар святкування. Зокрема, Різдво Христове УГКЦ святкуватиме 25 грудня, Богоявлення — 6 січня, Благовіщення Пресвятової Богородиці — 25 березня, Покров Пресвятої Богородиці — 1 жовтня, Святого Миколая — 6 грудня[31]. Рівень підтримкиСтаном на лютий 2019 року соцопитування Центру Разумкова показувало, що голові УГКЦ довіряли 36 % і не довіряли 12,5 % опитаних[32]. Громадська діяльністьВходить до Поважної ради Громадської ініціативи «Орден святого Пантелеймона»[33] РодинаБатько — Юрій Іванович Шевчук (1945—2022). Помер 5 грудня 2022 року в лікарні Сумма міста Акрон у США. Родом із селища Брошнів-Осада на Івано-Франківщині. Був державним службовцем, працював на залізниці. Його родина була дуже активною під час переслідування УГКЦ радянським режимом. 20 травня 2023 відбулося перепоховання Юрія Івановича Шевчука в Україні[34]. Мати — Віра Василівна Шевчук (нар. 1948-12.04.2021) — з 1966 року викладала в музичній школі Стрия Львівської області. Молодший брат — Всеволод Юрійович Шевчук (нар. 1981) — закінчив Стенфордську духовну семінарію, потім — університет у Вашингтоні. 12 березня 2011 року був висвячений у сан священника. Нагороди
Твори
Галерея
Див. також
ЗаувагиДжерела та примітки
Посилання Вікіцитати містять висловлювання від або про: Святослав (Шевчук)
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
_%D1%82%D0%B0_%D0%91%D0%B5%D1%8F_%D0%9A%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B9%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81-%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%81_%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97_%D0%B2%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%83_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%9F%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0_2024.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
