Лентулов Аристарх Васильович

Аристарх Васильович Лентулов
Аристарх Васильович Лентулов
рос. Аристарх Васильевич Лентулов
	Автопортрет
Народження	16 січня 1882; с. Чорна Пятина, Пензенська губернія, Російська імперія
Смерть	15 квітня 1943 (61 рік)
	Москва, СРСР
Поховання	Ваганьковське кладовище
Національність	росіянин
Країна	Російська імперія,СРСР
Навчання	Пензенське художнє училище ; Київське художнє училище ; студія Д. Н. Кардовського в Петербурзі (1906—1907)
Діяльність	художник, сценограф
Напрямок	Авангардизм (Кубізм, Кубофутуризм)
Вплив на	російське мистецтво першої чверті XX ст.
Відомі учні	Рабічев Ісаак Беньєвич, Грейліх Євген Євгенович і Авсіян Йосип Абрамович
Працівник	Московський державний академічний художній інститут імені Василя Сурикова
Член	Бубновий валет
Роботи в колекції	Національна галерея, Державний музей образотворчих мистецтв Республіки Татарстан, Самарський обласний художній музей, Третьяковська галерея і Російський музей
	Лентулов Аристарх Васильович у Вікісховищі

Аристáрх Васи́льович Лентулов (16 січня 1882 — 15 квітня 1943) — російський і радянський художник. Один із зачинателів Російського авангарду.

Біографія

Аристарх Лентулов народився 16 січня 1882 року в селі Чорна Пятина (на сайті Російського музею вказано: село Ворона) Нижньоломовського повіту Пензенської губернії (нині Пензенської області), в сім'ї сільського священика.

Освіта: Пензенське художнє училище у Н. Д. Селиверстова (1898—1900 і 1905); Київське художнє училище у М. К. Пимоненка (1900—1904); студія Д. Н. Кардовського в Петербурзі (1906—1907).
Самостійно працював і вчився в студіях у А. Ле Фоконьє, Ж. Метценже, у приватній академії Ла Палетт (Париж, 1911) ^[1]. Тоді ж працював у Італії.

Учасник багатьох авангардних виставок.

1910 −1916 роки — член-засновник об'єднання «Бубновий валет».

1926 −1927 роки — член Асоціації художників революційної Росії.

1928 −1932 роки — організатор і голова Спілки московських художників, куди увійшли багато учасників групи «Бубновий валет».

1925 року бере участь в Міжнародній виставці сучасних декоративних і промислових мистецтв в Парижі, на якій отримує диплом за декорації до спектаклю «Демон»^[2].

Викладає: 1919 року — професор Вхутемасу-Вхутеіну; 1919 року — співпрацює в Інституті художньої культури; 1937 — професор Московського художнього інституту імені В. І. Сурикова.

Впродовж усього життя А. Лентулов працює і як художник театру: оформляє спектаклі в Камерному театрі («Віндзорські насмішниці» Шекспіра, 1916), Великому театрі «Прометей» Скрябіна, 1919 тощо.

Помер 15 квітня 1943 року в Москві. Похований на Ваганьковському кладовищі.

Сім'я

Дружина: Рукіна Марія Петрівна
Дочка: Лентулова Маріана Аристархівна, — мистецтвознавець, історик мистецтва, письменник.
Син від першого шлюбу (з Наталією Апполонівною Ячницькою): Аполлон Аристархович (Володимирович) Ячницький, актор театру і кіно. Народився в Києві, виховувався в родині київського помічника присяжного повіреного Володимира Івановича Ячницького. Закінчив театральну студію при театрі російської драми в Києві. Працював в Київському театрі ім. Лесі Українки та Київському гастрольному бюро.
Онук (по лінії дочки Маріани Аристархівни): Олександр Якович.
Правнук (по лінії дочки Маріани Аристархівни): Лентулов Федір Олександрович — художник.

Відомі учні

Роботи знаходяться в зібраннях

Жінка з гітарою (1913)
Портрет дружини та доньки
Небозвін
Вулиця Москви

Бібліографія

Лентулова М. Художник А. Лентулов. Воспоминания. — М.: 1969.
Аристарх Лентулов. Каталог выставки, М., 1968
Мурина Е. Б., Джафарова С. Г. Аристарх Лентулов: Путь художника. Художник и время: [Альбом]. — М.: Советский художник, 1990. — 268 с.