Луньов Сергій Омелянович

Луньов Сергій Омелянович
Луньов Сергій Омелянович
Народження	22 жовтня (4 листопада) 1909 або 4 листопада 1909 ; Кекине, Сумський район, Сумська округа, Харківська губернія, Російська імперія
Смерть	7 лютого 1978 (68 років)
	Харків, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР; Російська імперія
Жанр	пейзаж, портрет і натюрморт
Навчання	Харківський фаховий вищий художній коледж
Вчитель	Онацький Никанор Харитонович і Кокель Олексій Опанасович
Діяльність	художник
Член	Національна спілка художників України
Партія	КПРС
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Сергій Омелянович Луньо́в (нар. 4 листопада 1909, Кекине — пом. 7 лютого 1978, Харків) — український радянський графік; член Харківської організації Спілки художників України з 1958 року.

Біографія

Народився 22 жовтня [4 листопада] 1909(19091104) року в селі Кекиному (тепер Сумський район Сумської області, Україна). Впродовж 1927–1928 років відвідував художню студію при Сумському художньо-історичному музеї, яку очолював Никанор Онацький^[2]; у 1928—1932 роках навчався у Харківському художньому технікумі (викладачі Олексій Кокель, В. Рифтін). Одночасно з навчанням у 1930—1933 роках співпрацював з харківською газетою «На зміну», а впродовж 1931–1933 років був художником дитячого сектору видавництва «Комуніст»

Впродовж 1934–1956 років — художник політвідділу прикордонного училища. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Червоної Зірки, медаллю «За перемогу над Німеччиною»^[3]. Член ВКП(б) з 1946 року.

Жив у Харкові, в будинку на вулиці Сумській № 5, квартира 5. Помер у Харкові 7 лютого 1978 року.

Творчість

Працював у галузі станкової графіки. Створював переважно акварельні пейзажі Сумщини, Південної і Північної України, Кавказу, натюрморти і портрети сучасників, гравюри, офорти, рисунки. Серед робіт:

«Ранок у Гурзуфі» (1952);
«Проліски» (19618);
«Натюрморт із глеком» (1963);
«Натюрморт з яблуками» (1964);
«Місто. Відлига» (1964);
«Незабаром весна» (1964);
«Студентка. За книгою» (1965);
«Яблука на білій скатертині» (1967);
«На Сумщині» (1968);
«Хмарний день. На рибалку» (1968);
«Сільський пейзаж» (1970);

серії

«У Середній Азії» (1943—1945);
«На Кавказі» (1950);
«Індустріальні мотиви» (1952—1953);
«По рєпінських місцях» (1956—1957);
«Індустріальний Донбас» (1957);
«Лани України» (1965—1977);
«Місто взимку» (1960);
«По Єнісею» (1966);
«Вікна» (1969);
«Югославські мотиви» (1972);
«Цирк» (1973—1977);
«Пам'яті Пабло Пікассо» (1973—1977);
«Завоювання космосу» (1976).

Брав участь в обласних, республіканських, всесоюзних і зарубіжних мистецьких виставках з 1938 року. Персональні виставки відбулися у Харкові у 1960, 1962, 1965, 1969 та 1975—1976 роках, посмертні — у 1989, 1999—2000, 2009 роках; Києві у 1965 році, посмертна у 1996 році, Сумах у 1966 році, Москві у 1973 році, Берліні посмертна у 1995 році.

Окремі твори зберігаються у Харківському художньому музеї.

Примітки

↑ Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
d:Track:Q13219454 d:Track:Q131454
↑ Ученики Онацкого : каталог выставки / СХМ ; текст Н. Юрченко. — Суми : Облполиграфиздат, 1989. — (рос.)
↑ Пам'ять народу. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021.