Лучицький-Данченко Владислав Людвикович
Владисла́в Лю́двикович Лучи́цький-Да́нченко (псевдонім — Володимир Данченко; 1 серпня 1880, Київ — 1960-і роки, Київ) — український актор і режисер, заслужений артист УРСР (1947). Життєпис1894 — закінчив київську гімназію. З цих пір був суфлером, хористом і актором трупи Панаса Саксаганського. 1899—1902 — працював у трупі К. Деркача в Мелітополі, Запоріжжі і Сімферополі. Від 1903 — працював у трупах І. Науменка, О. Глазуненка, М. Кропивницького. 1910, 1912—1913 — у трупі Б. Оршанова-Лучицького. 1918—1920 — у театрі Ю. В. Шумського в Херсоні. 1920—1923 — у лавах Червоної армії, партизанах, зокрема грав у Партизанському театрі в Олешках. 1923 — організував театр у Великій Олександрівці, який до 1930 року обслуговував села і містечка Херсонщини. 1930—1937 працював в Одеському театрі «Санкультура», Донбаському театрі «СОЗ», Криворізькому українському театрі ім. Жовтневої революції. 1936—1958 — працював у Херсонському українському музично-драматичному театрі. На сцені цього театру 1949 року поставив «Назар Стодоля» Т. Шевченка. Ролі
РодинаСин антрепренера Людвика Лучицького. Брат Болеслава Оршанова-Лучицького і Катерини Лучицької, дядько Анжеліни та Бориса Лучицьких. Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia