Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша — обласний академічний музично-драматичний театр, один із найбільших театрів Південної України, головна театральна сцена Херсонської області. Розташований у спеціально зведеній функціональній будівлі в центрі Херсона за адресою: вул. Театральна, 7.
Театральне мистецтво в Херсоні бере свій початок з 1830-х років. У 1823—1828 роках дворянство Херсонської губернії придбало будинок генерала Лобрі і у 1830-х роках пристосувало одне з приміщень його для театру, в якому і тулилося сценічне мистецтво близько 50 років. У серпні 1846 року приїжджав український актор Михайло Щепкін, взявши участь у виставі херсонського театру, згодом писав, що йому сподобався місцевий колектив, сподобалась доброзичлива публіка, але дуже не сподобалося театральне приміщення — тісне і незатишне.
Херсонський глядач вже тоді любив свій театр. Навіть таке приміщення, як правило, було переповненим. У 1883 році за ініціативою губернатора О. С. Ерделі на засіданні міської думи вирішено розпочати в Херсоні будівництво приміщення театру. Проєкт здійснив архітектор Владислав Домбровський, який взяв за основу приміщення Одеського оперного театру.
1 жовтня1889 року відбулося відкриття Херсонського міського театру.
6 листопада1936 року відбулася прем'єра вистави «Переможці смерті» (п'єса В. Власова), у Херсоні відкрився новий театр. Називався він Херсонський міський український драматичний театр, потім Херсонський обласний український музично-драматичний театр, із 1990 року — імені Миколи Куліша, з 2005 року — Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша.
Під час німецько-радянської війни старе приміщення театру було підірване, але у 1950-х роках XX століття було збудоване нове приміщення. Вже відбудований Херсонський обласний музично-драматичний театр відкрили у жовтні 1962-го. У 1990-му році йому було присвоєно ім’я Миколи Куліша, у 2005-му році дали статус академічного театру.
Театр до початку повномасштабного вторгнення
Свою діяльність театр здійснює на 7 сценічних майданчиках :
Велика сцена театру – 700 місць;
Театр-кафе – 150 місць;
Сцена під дахом – 135 місць;
Експериментальна сцена на пленері (БЗТ «Чумацька Криниця») – 300 місць;
Сцена під колом – 60 місць;
Театральний дворик – 150 місць;
Сцена на сцені – 150 місць.
У середньому щомісяця театр грає 36-40 вистав та випускає 12-16 прем’єрних вистав на рік: 2011 рік – 14 прем’єр, 2012 рік – 12 прем’єр, 2013 рік – 13 прем’єр, 2014 рік – 14 прем’єр, 2015 рік – 20 прем’єр, 2016 рік – 15 прем’єр, 2017 рік – 17 прем’єр, 2018 рік – 15 прем’єр, 2019 рік – 14 прем’єр, 2020 рік – 15 прем’єр, 2021 рік – 13 прем’єр.
До початку повномасштабного вторгнення в репертуарі театру Куліша було 57 вистав на твори українських та закордонних драматургів.
Художній керівник
Останні 34 роки театром керує Олександр Книга, який об’єднав навколо себе потужну та дієву команду.
Олександр Книга приділяє чималу увагу соціальним і культурним проблемам, організовує акції та флешмоби, створює тематичні заходи на підтримку та захист архітектурних та історичних пам’яток. Зокрема, під час ХХІІ «Мельпомени Таврії» аби привернути увагу до проблемного стану архітектурних та історичних пам’яток Херсона, організував захід в Обласному палаці культури. У великій залі будівлі показали моновиставу «Не плачте за мною ніколи» Марії Матіос[2]. Окрім того, Олександр Книга був ініціатором запуску флешмобу на підтримку медиків – люди фотографувалися з тематичними табличками на кшталт «Я мию руки, адже ціную лікарів» та викладали у соціальних мережах з хештегом #Я_ЦІНУЮ_ЛІКАРІВ[3]. Робить спільні соціально-важливі проєкти. Приміром, спільні проєкти з Міжнародною антинаркотичною асоціацією – вистави «Ілюзія»[4] та «Моя хата скраю…»[5], акції з прибирання та замальовування реклами вуличних наркотиків тощо.
Протягом 2018-2020 років був членом Наглядової ради Українського культурного фонду[6]. Є співзасновником та обраним на зборах головою Євразійської Театральної Асоціації (у червні 2022 року його обрали вже на другий термін)[7].
Колектив
Акторська трупа театру нараховує 32 актора, 6 артистів балету, 14 артистів оркестру, 8 артистів-вокалістів. У тому числі 5 народних артистів України: Анатолій Толок, Олена Галл-Савальська, Олександр Книга, Лариса Кадирова, Василь Чорношкур; 6 заслужених артистів України: Світлана Добровольська, Сергій Михайловський, Руслан Вишнивецький, Олександра Тарновська, Тетяна Проворова, Таїсія Новачук; 2 заслужених діяча мистецтв України: Ірина Корольова, Сергій Павлюк. У творчому складі театру – 3 режисери: головний режисер театру Сергій Павлюк, Ірина Корольова, Євгеній Резніченко[8].
Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії"
Близько місяця 50 осіб проживало в сховищі театру. Рашисти обшукували приміщення, після чого зрання 23 березня 2022 року викрали директора Олександра Книгу[11][12]. Ця новина сколихнула митців всієї країни та інших держав, і вже ввечері очільника відпустили, та продовжили примушувати відкривати театр. Врешті, Олександр Книга виїхав з родиною на підконтрольну Україні територію, як і частина співробітників театру[13].
Після початку повномасштабного вторгнення та окупації російськими загарбниками Херсона й приміщення театру колектив був розкиданий по всьому світу, але й це не стало на заваді мистецької діяльності. У вересні 2022-го у Києві було показано відновлену виставу «Кицька на спогад про темінь» за п’єсою Неди Нежданої. Актриса, яка виконувала роль Жінки, почала співпрацювати з окупантами, тому виставу було фактично створено знову за участю іншої актриси театру Ольги Бойцової[14].
Тоді ж вирішили створити прем’єру про Херсон. У Києві зібрались артисти, які виїхали з окупованого міста – заслужений артист України Руслан Вишнивецький, Євгенія Кірсанова, Олена Пасько. У столиці була Ангеліна Павлюк. Підтягнули наших земляків, які тривалий час проживають у Києві – Валерія Гайфулліна та народного артиста УкраїниВасиля Чорношкура. Також проєкт підтримала Римма Зюбіна. Починали працювати з п’єсою «Незламний Херсон», а завершилось тим, що артисти на сцені тепер розповідають свої особисті історії життя в окупації та виїзду на підконтрольну. Прем’єра вистави «Лишатися (не) можна…» відбулась 14 жовтня на Новій сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки[15][16].
Театр після звільнення Херсона
Майже відразу після звільнення міста директор театру Олександр Книга повернувся в Херсон та відновив роботу в безпечному підвальному приміщенні – артхабі в укритті[17]. Наразі саме там готуються прем'єри, відбуваються покази вистав, концертних програм, кінопокази, лекції, тренінги, виставки картин та майстер-класи для дітей, в тому числі – і для дітей із особливими потребами[18][19]. Там була одна зі сцен ХХV Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії»[20], а також проходила Креативно-терапевтична платформа[21].
