Мадзігон Василь Миколайович

Мадзігон Василь Миколайович
Народився	3 жовтня 1937(1937-10-03) (87 років) Карпівці (Житомирський район)
Громадянство	СРСР →  Україна
Нагороди

Васи́ль Микола́йович Мадзіго́н (нар. 3 жовтня 1937 року, с. Карпівці Чуднівський район Житомирської області) — вчений-педагог, доктор педагогічних наук (1991), професор, перший віцепрезидент АПН України (з липня 2000 до березня 2012), директор Інституту педагогіки АПН України (1994—2013), дійсний член НАПНУ, заслужений діяч науки і техніки України, почесний доктор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, фахівець у галузі трудового навчання, виховання дітей і молоді та профорієнтації, співавтор підручників з трудового навчання.

Народився 3 жовтня 1937 року в Карпівці Чуднівського району Житомирської області у багатодітній селянській сім'ї. Його батько був грамотним, поєднував хліборобську працю з учительскою — навчав грамоти неписьменних односельців. У 1956 році закінчив Карповецьку середню школу (нині Карповецький ліцей).

З раннього дитинства допомагав родині по господарству, а підрісши — працював в учнівській виробничій бригаді на полях сільського колгоспу, потім будівельником у радгоспі «Карпівці». У 1955 році за сумлінну працю його нагородили «Медаллю ВДНГ СРСР» і преміювали десятиденною поїздкою на Всесоюзну виставку досягнень народного господарства.

З 1956 по 1959 рік служив у Радянській армії, навчався у корпусній школі молодшого командно-технічного персоналу з обслуговування потужних радіорадарів, що відповідало юнацькому захопленню радіоаматорством. Згодом отримав першу керівну посаду — начальника потужної експериментальної радіорадарної станції стратегічного спостереження та виявлення літаючих засобів. Йому доручили випробовувати експериментальну техніку, тоді він не лише справився з виконанням завдань, але й проявив себе як дослідник-раціоналізатор, здійснив понад 10 технічних удосконалень та винаходів, результати яких публікували у «Військовому віснику^[ru]» та на військових конференціях Приволзького військового округу. З 1959 по 1960 рік навчався на паркетника (майстра, який виготовляє і настилає паркет).

У 1959 році після демобілізації працював будівельником у «Київміськбуді-1», брав участь у зведенні житлового масиву «Нивки», школи-інтернату № 7 (нині № 23), у якій залишався працювати лаборантом-електриком до 1961, а потім — учителем фізики і виробничого навчання протягом 10 років, до 1971.

Вступив до радіофізичного факультету Київського університету імені Т. Г. Шевченка, однак через певні обставини перевівся до Київського політехнічного інституту, в якому в 1968 році підготував і успішно захистив дипломний проєкт «Кольцевые пересчетные устройства», здобувши кваліфікацію інженера електронної техніки. Працював інженером на виробництві і вчителем у школі, потім лише вчителем.

Поступив до Українського науково-дослідного інституту педагогіки, у 1971 році — став молодшим науковим співробітником, а згодом аспірантом. У 1975 році після успішного завершення аспірантури захистив кандидатську дисертацію на тему: «Шляхи і засоби забезпечення наступності в трудовому навчанні учнів загальноосвітніх шкіл і профтехучилищ (на матеріалі електрорадіотехнічних дисциплін)». У 1982 — отримав вчене звання старший науковий співробітник. Під його керівництвом проводили дослідження з пошуку нових форм поєднання навчання з продуктивною працею. Василя Миколайовича включили до Ради з політехнізму. Одне з засідань якої відбувалося на експериментальному майданчику в Комінтернівському МНВК (міжшкільному навчально-виробничому комбінаті) у Харкові, яким опікувався молодий учений. Міністерство освіти СРСР схвалило цей досвід, а Всесоюзна нарада фахівців освіти і працівників базових виробництв рекомендувала поширити його на всю територію країни. В. М. Мадзігону запропонували очолити головний профільний науковий центр — Інститут трудового навчання і профорієнтації АПН СРСР. Проте він відмовився.

З 1983 по 1992 рік був заступником директора інституту з наукової роботи, з 1994 по 2012 рік — директором Інституту педагогіки АПН України.

У 1991 році захистив докторську дисертацію на тему «Політехнічні основи поєднання навчання з продуктивною працею учнів».

З 1992 по 1994 рік — ректор Українського інституту підвищення кваліфікації керівних кадрів Міністерства освіти України. У 1992 році присвоєно вчене звання професора.

Постановою Кабінету Міністрів України 1992 року його затверджено одним із академіків-засновників Академії педагогічних наук України.

У березні 1993 році на загальних зборах АПН України його обрали віцепрезидентом — керівником відділення теорії та історії педагогіки АПНУ, у грудні 1995 році — віцепрезидентом АПНУ, із січня 2000 року по березень 2012 — перший віцепрезидент АПНУ.^[1]

«Судовий репортер» з посиланням на вирок від 17 січня 2023 року повідомляє, що Київський апеляційний суд розглянув справу колишнього директора Інституту педагогіки НАПНУ Василя Мадзігона та його сина, яких звинуватили у намаганні отримати $11 млн за оренду приміщення.

На балансі Інституту перебував будинок в центрі Києва — на вулиці Богдана Хмельницького,10, площею 2290 квадратних метрів. У 2011 році з пропозицією оренди приміщення на 49 років до керівника Інституту звернулась засновник ТОВ «Армада-кво». Мадзігон начебто висунув вимогу передати йому $11,5 млн винагороди. За це він погоджувався розірвати договір із попереднім орендарем і отримати погодження Президії Національної академії педагогічних наук на новий договір.

У березні 2012 року в Інституті педагогіки вилучили 250 тисяч доларів та 800 тисяч гривень, а Василь Миколайович і його син були затримані СБУ. Планувалося, що решту $10,65 млн підприємиця перерахує до статутного фонду нових компаній, приховуючи передачу неправомірної вигоди. 4 квітня 2013 року суд визнав Мадзігона винним у замаху на одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, а його сина — пособником, призначивши умовне покарання. Печерський райсуд змінив кваліфікацію справи на зловживання впливом. У 2018 році Апеляційний суд призначив по 2 роки і 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією майна, але вирок був скасований і слухався повторно. Прокурор вимагав 10 і 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна за ч. 4 ст. 368 КК України.

Мадзігон не заперечував, що підготував клопотання про надання дозволу на здачу в оренду приміщень Інституту та переконував Президію НАПН передати їх у довгострокову оренду через аварійний стан будівлі. Після отримання дозволу, він ініціював розірвання попереднього договору оренди з Фондом і укладення нового договору з ТОВ «Армада-кво». Мадзігон усвідомлював можливість отримання хабаря від нового орендаря, тому наполіг на розірванні попереднього договору. Суд вважав, що його дії підпадають під ст. 368 КК України як сприяння у прийнятті неправомірного рішення та зловживання службовим становищем. Мадзігону інкримінували сприяння укладенню договору оренди та розірванню попереднього договору з порушенням законодавства.

Суд вирішив, що перекваліфікація дій обвинувачених судом першої інстанції була безпідставною. Протягом всього розгляду справи підсудні не заперечували отримання 800 тисяч гривень і 250 тисяч доларів США, які були в них вилучені. Суть позиції захисту зводилась до того, що гроші професор із сином отримали за договором позики. 11 мільйонів доларів обговорювали в контексті викупу будівлі.

Син Мадзігона є кандидатом педагогічних наук, працював на посаді старшого наукового співробітника лабораторії трудової підготовки і політехнічної творчості за сумісництвом Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, нагороджений грамотою Інституту екології, економіки і права. Обставинами, які пом'якшують покарання, визнано сприяння розкриттю злочину і стан здоров'я обох засуджених, які мають хронічні захворювання. Також врахований похилий вік Мадзігона-старшого, якому виповнилося більш як 80 років, його досягнення в науці, наявність почесних звань та нагород. Батька і сина засудили до однакового покарання — по 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.^[2]

Після звернення до Європейського суду з прав людини він констатував порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через надмірну тривалість кримінального провадження та відсутність ефективного засобу юридичного захисту на національному рівні. 16 листопада 2024 року суд постановив, що держава-відповідач повинна сплатити заявникам зазначені суми протягом трьох місяців, а після цього на них нараховуватиметься простий відсоток за ставкою Європейського центрального банку плюс три відсоткові пункти.^[3]

«Стопкор» згадав випадок В. Мадзігона серед «найбільших хабарів в історії України»^[4], а видання «kp.ua» серед десяти «рекордних хабарів в Україні»^[5].

Наукові інтереси були пов'язані з розробкою проблем реалізації політехнічних основ поєднання навчання з продуктивною працею. У дослідженнях В. М. Мадзігона визначена дидактична взаємодія наукових основ виробництва з основами наук як необхідна умова для оптимального поєднання навчання з продуктивною працею. Такий підхід був взятий за основу теоретичної розробки і дослідно-експериментальної перевірки різних інноваційних форм організації педагогічно доцільного шкільного виробництва.

Вчений був членом редколегій журналів: «Педагогіка і психологія», «Комп'ютер у школі та сім'ї», «Трудова підготовка в закладах освіти», «Директор школи, ліцею, гімназії», «Молодь і ринок», багатьох збірників наукових праць. Був головою спеціалізованої вченої ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій в Інституті педагогіки АПНУ та членом спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій в Інституті професійно-технічної освіти АПНУ.

Під його науковим керівництвом захищено 12 докторських і понад 40 кандидатських дисертацій. Автор понад 350 наукових праць з проблем трудового навчання, виховання і профорієнтації, ряду монографій і підручників з трудового навчання для загальноосвітньої школи та вищих навчальних закладів, зокрема «Педагогічні основи трудового становлення і професійного самовизначення учнівської молоді», «Трудове навчання», «Технічні види праці», «Продуктивна педагогіка», «Інтелектуальна власність», «Основи економіки» та інші. Автор понад 10 винаходів та технічних удосконалень у галузі трудового навчання та підготовки молоді до трудової діяльності.^[1]

У 1997 році входив до складу Організаційного комітету з підготовки та проведення акції «Передаймо нащадкам наш скарб — рідну мову»^[6]. У 2003 році входив до складу наглядової ради Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна^[7]. У 2004 році входив до складу Організаційного комітету з підготовки та проведення в Україні у 2004 році «Року сім'ї»^[8]. У 2004 році входив до складу наглядової ради Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди^[9]. У 2005 році входив до складу комісії з реформування освіти^[10].

Мадзігон В. М. автор статей «Виробнича практика» та «Виробниче навчання» в Українській радянській енциклопедії^[11].

За НАПНУ:

• Навчально-виховна робота в міжшкільному навчально-виробничому комбінаті (1978);
• Трудове навчання, виховання і профорієнтація (1981);
• Основи управління шкільним виробництвом (1989);
• Політехнічні основи поєднання навчання з продуктивною працею школярів (1989),
• Школа-ліцей (1990),
• підручники з трудового навчання для 5—7 класів (1990-1997)^[12].

• Заслужений діяч науки і техніки України (1997) — «за вагомий особистий внесок у розвиток педагогічної науки, національної освіти, впровадження сучасних методів навчання та виховання молоді»;

• Нагрудний знак «А. С. Макаренко» (1997);

• Почесна Грамота Верховної Ради України за наукові досягнення (2001);

• Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2003);
• Орден «За заслуги» ІІ ступеня (2007);
• Нагрудний знак «За наукові досягнення» та «К. Д. Ушинський» (2007).^[1]

• Мадзігон Василь Миколайович: до 65-річчя від дня народження: каталог виставки / АПН України; ДНПБ України; Уклад. Л. О. Пономаренко; Відп. за вип. П. І. Рогова. — К., 2002. — 21 с. — (Ювіляри АПН України; Вип. 10).
• Василь Миколайович Мадзігон учений — педагог та організатор педагогічної науки і освіти України: бібліографічний покажчик / упор. І. О. Іванова; авт. вступ. статті Г. Є. Левченко; ред. П. І. Рогова. — Київ: Педагогічна думка, 2007. — 64 с. — (Академіки АПН України).
• Доктор педагогічних наук, професор Мадзігон Василь Миколайович // Титаренко В. М., Цина А. Ю. Історія трудового навчання в Україні: навчальний посібник. — Полтава: Астрая, 2021. — С. 73—84. — 240 с. [Архівовано 2 липня 2024 у Wayback Machine.]
• Мадзігон Василь Миколайович // Україна наукова = Science in Ukraine: довідково-іміджеве видання / Нац. акад. пед. наук України; [авт.-упоряд. Болгов В. В.]. — К., 2010. — Т. 2. — С. 46.

• Левченко Г. Є. Лабораторія трудової підготовки і політехнічної творчості: [про В. М. Мадзігона] / Г. Є. Левченко, В. З. Моцак // Ін-т педагогіки АПН України: нарис історії. — К., 1996. — С. 97—100.
• Василеві Миколайовичу Мадзігону — 60 // Педагогіка і психологія. — 1997. — № 4. — С. 243—244.
• Мадзігон Василь Миколайович: [біогр. довідка] // Гончаренко С. Український педагогічний словник. — К., 1997. — С. 198. «МАДЗІГОН Василь Миколайович (нар. З.Х.1937, с. Карпівці Житомирської обл.) — український педагог, з 1995 віцепрезидент АПН України. Досліджує проблеми трудового навчання школярів.»
• Мадзігон Василь Миколайович: [біогр. довідка] // Ярмаченко М. Д. Академія педагогічних наук України (п'ятиріччя становлення і розвитку). — К.: Пед. думка, 1997. — С. 26—27.
• На лічильнику добра …: [до 60-річчя від дня народження В. М. Мадзігона ] // Пед. газ. — 1997. — Жовт. (№ 10). — С. 1.
• Мадзігон Василь Миколайович: [біогр. довідка] // Хто є хто в Україні. — К., 2000. — С. 282.
• Мадзігон Василь Миколайович // Імена України: біографічний щорічник. — К.: Фенікс, 2001. — С. 334.
• Мадзігон Василь Миколайович // Хто є хто на Житомирщині. Видатні земляки / авт.-упоряд. В. Болгов. — К.: Такі справи, 2001. —С. 103. — 208 с.: іл. — ISBN 966-7953-02-5.
• Мадзігон Василь Миколайович: [біогр. довідка] // Український педагогічний календар: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Упоряд.: Л. О. Калмикова, Т. Ф. Баєва; За ред. В. П. Коцура; Літ. ред. Л. П. Кожуховська — К., Переяслав-Хмельницький держ. пед. ін-т, 2002. — С. 176.
• Мадзігон Василь Миколайович // Хто є хто в економіці, культурі, науці Києва / [редкол.: В. В. Болгов та ін.]. — Київ: Одекс плюс, 2004. — [Т. 6]. — С. 294.
• Василь Миколайович Мадзігон // Профтехосвіта України: XXI століття: енциклопед. вид. / АПН України. Ін-т педагогіки і психології проф. освіти; За ред. Н. Ничкало; Наук. рада: В. Кремень, В. Мадзігон та ін. — К.: АрТек, 2004. — С. 670.
• Мадзігон Василь Миколайович // Кияни: Біографічний словник / І. Д. Безгін, Ю. К. Дупленко, М. Г. Жулинський, М. П. Зяблюк; Голов.ред.Ю.О.Храмов. — Довідкове енциклопедичне видання. — К.: Фенікс, 2004. — С. 223. — 460 с.: іл. — ISBN 966-651-160-6.
• Мадзігон Василь Миколайович // Хто є хто в Україні / [уклад. та ред.: Ю. Марченко, О. Телемко]; Київ. наук. т-во ім. П. Могили. — Київ : К.І.С., 2007. — С. 581.
• Василю Миколайовичу Мадзігону — 70 // Труд. підгот. в закл. освіти. — 2007. — № 5/6. — 2-а с. обкл.
• Ніколаєнко С. Василю Мадзігону: [поздоровлення з нагоди 70-річчя від дня народж.] / С. Ніколаєнко // Освіта України. — 2007. — 2 жовт. (№ 73). — С. 1.
• Вачевський М. З Днем народження академіка АПН України Василя Миколайовича Мадзігона // Молодь і ринок. — 2011. — № 10 (81). — С. 63.
• Василь Миколайович Мадзігон / Колектив співробітників Інституту // Освіта та розвиток обдарованої особистості. — 2017. — № 9 (64). — С. 3.
• Артюшенко П. П. Науково-педагогічна школа з трудового навчання академіка В. Мадзігона // Українська професійна освіта = Ukrainian professional education. — Полтава : Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка, 2018. — Вип. 4. — С. 83—90.

• МАДЗІГОН Василь Миколайович перший віце-президент // Сайт Національної академії педагогічних наук України [Архівовано 31 березня 2012 у Wayback Machine.]