Макашов Альберт Михайлович
Альберт Михайлович Макашов (рос. Альбе́рт Миха́йлович Макашо́в, народ. 12 червня 1938, Каширський район, Воронезька область, РРФСР, СРСР) — радянський та російський військовий та політичний діяч. Генерал-полковник (1989), кандидат в Президенти РСФСР (1991)[1], заступник міністра оборони Російської Федерації за версією віце-президента Олександра Руцького (вересень—жовтень 1993). Учасник Серпневого путчу та подій вересня-жовтня у Москві[2]. Член КПРФ с 1993 року. БіографіяОсвіта
Військова службаГенерал-майор (25.10.1979), генерал-лейтенант (5.11.1985), генерал-полковник (3.5.1989). Політична кар'єраПід час Серпневого путчу, виступав на стороні членів ДКНС для спроби державного перевороту для утримання Радянського Союзу. Після придушення повстання та арешту заколотників, Макашов був звільнений з посту командувача військового округу. Конституційна криза 1993Макашов виступав на стороні Олександра Руцького та Руслана Хасбулатова проти сторони Бориса Єльцина та Віктора Черномирдіна. Макашов керував військами зі захопленням телевежі Останкіно[3]. Після придушення повстання, разом з іншими учасниками був заарештований. Усі особи, які перебували під слідством, були амністовані в лютому 1994 року. Подальша кар'єраВ 1995—1999 та 2003—2007 роках — депутат Держдуми від виборчого округу Самарської області. Висував кандидатуру на виборах губернатора Самарської області в 2000 році, однак отримав відмову в реєстрації. ПоглядиВ жовтні 1998 року, Макашов, будучи депутатом Держдуми РФ від Комуністичної партії[4], провів низьку публічних висловлювань антисемітського тону[5]. 4 жовтня 1998 року на мітингу присвяченого подіям вересня-жовтня в Москві 1993 року, Альберт Макашов пообіцяв "забрати на той світ 10 жидів"[6]. Також він висловився в інтерв'ю, що настав час вигнати всіх євреїв з Росії, і добавив що всі економічні проблеми Росії — вина євреїв, і те що деяких з них час відправити до в'язниці[3]. Голова КПРФ Геннадій Зюганов не лише не засудив антисемітські заяви Макашова, але і підтримав їх, заявивши про сіонізацію російської влади. Висловлення Макашова стали приводом для обговорень в Держдумі, проте резолюція зі засудженням їх, була відкинута — в першу чергу завдяки зусилям комуністів та націоналістів, однак навіть в толерантній партії "Наш дім — Росія", резолюцію підтримали меншн половини її членів. Був одним з підписантів скандально-відомого Листа 5000 із закликом до Генерального прокурора Росії переглянути діяльність усіх єврейських організацій в Росії через їхні прояви екстремізму проти не євреїв. Серед 500-та підписантів, Альберт Макашов був серед 19 членів Держдуми Росії (5 від Комуністичної партії та 14 з партії "Родіна"[7]. Його висловлювання активно обговорювались в ЗМІ та викликали фурор в російській політиці. Відомий американський публіцист, неонацист, політичний конспіролог, Девід Дюк, в 1999 році відпідав Москву та висловив підтримку Макашову[8]. Російська газета Коммерсантъ опублікувала статю про генерала, назвавший його "зоологічним антисемітом"[9]. НагородиПримітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
