Маринюк Віктор Васильович
Ві́ктор Васи́льович Мариню́к (нар. 10 квітня 1939, Казавчин, нині Гайворонський район Кіровоградська область) — український художник у галузі монументально-декоративного мистецтва. Член Національної спілки художників України з 1987 року (Одеська обласна організація). Один з яскравих представників андеграунду, що своїм новаторством протистояв офіційному мистецтву соцреалізму. Заслужений художник України (2008). Життєпис1959 року закінчив автодорожній технікум. Вступив до Одеського державного художнього училища імені Митрофана Грекова, 1967 року закінчив його. Педагог із фаху — Любов Токарєва-Александрович. Один із засновників групи молодих художників-нонконформістів, до якої також увійшли Олександр Ануфрієв, Володимир Стрельніков, Валерій Басанець. 1971 року відбулася їх неофіційна групова виставка в приміщенні Спілки художників, яка мала широкий резонанс у художніх колах Одеси. В 1975—1980 роках брав участь та організовував багато неофіційних «квартирних» виставок в Одесі й Москві. 1979 року брав участь у виставці «Сучасне мистецтво з України» — Мюнхен — Лондон — Париж — Нью-Йорк. 1989 року брав участь у груповій виставці у Баварському державному міністерстві праці (Мюнхен). У 1990-х роках здійснював активну виставкову діяльність, брав участь і формував експозиції трьох міжнародних бієнале «Імпреза» (Івано-Франківськ), був членом журі. Його твори:
Ідеолог та учасник груп «Човен» — 1993, «Мамай» — 1998. 10 жовтня 2008 року за значний особистий внесок у розвиток національного образотворчого мистецтва, вагомі досягнення у професійній діяльності та з нагоди 70-річчя від дня заснування Національної спілки художників України Вікторові Маринюку надано звання «Заслужений художник України» [1]. КолекціїМузейні колекції[2]
Примітки
ДжерелаВ. Петрашик. Віктор Маринюк. «Жити уважно» //Образотворче мистецтво . — № 3-4.– 2020. — С. 88 — 89. Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
