Маринівка (Покровський район)

село Маринівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Покровський район
Тер. громада Новогродівська міська громада
Код КАТОТТГ UA14160170090030650
Облікова картка Маринівка 
Основні дані
Засноване 1885 (140 років)
Населення 0 осіб (2024)
Поштовий індекс 85347
Телефонний код +380 623
Географічні дані
Географічні координати 48°10′52″ пн. ш. 37°21′2″ сх. д. / 48.18111° пн. ш. 37.35056° сх. д. / 48.18111; 37.35056
Середня висота
над рівнем моря
217 м
Відстань до
обласного центру
48 км
Відстань до
районного центру
22 км
Найближча залізнична станція Новогродівка
Місцева влада
Адреса ради 85347, Донецька обл., Покровський р-н, с. Миколаївка, вул. Центральна, 43
Сільський голова Іванченко Василь Павлович
Карта
Маринівка. Карта розташування: Україна
Маринівка
Маринівка
Маринівка. Карта розташування: Донецька область
Маринівка
Маринівка
Мапа
Мапа

Мари́нівкасело в Україні, у Новогродівській міській громаді Покровського району Донецької області.

Географія

Село Маринівка розташоване за 48 км від обласного центру та 22 км від адміністративного центру району проходить автошляхом міжнародного значення М30E50. Село межує із територією міст Новогродівка та Селидове Донецької області.

Історія

Село засноване в межах менонінтської колонії Мемрик, як Нордгейм 1885 року.

На землі площею 960 десятин, розмістилося 32 фермерські господарства (кожне по 30 десятин). Садиби стояли по обидва боки від головної вулиці села. Нордгейм був найбіднішим селом колонії Мемрик. Земля, яку дістало село, колись оброблялася, а пізніше була залишена.

Місцеві мешканці мали проблеми з водопостачанням Для того, щоб отримати воду, приходилося копати колодязі завглибшки 30 м. З часом умови ведення господарства трохи поліпшилися.

Мешканці зводили будинки з цегли-сирцю. З такої цегли 1887 року була збудована школа. Пізніше будинок школи перебудували.

1894 року село назвали Маринівкою. Після 1930 року воно стало частиною великого колгоспу. Під час війни більша частина села була зруйнована.[1]

З 12 червня 2020 року село у складі Новогродівської міської громади.

Населення

Рік Кількість населення
1911 203
1919 205
1926 252/250 німці
1941 405

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
російська 225 67.16%
українська 110 32.84%
Усього 335 100%

За даними перепису 2001 року населення села становило 335 осіб, із них 32,84 % зазначили рідною мову українську та 67,16 % — російську[3][4].

Примітки

  1. Розділ 15 — Колонія Мемрик. Менонітська архітектура.
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 квітня 2017.
  4. Німці Росії [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya