Марціан Александр Огінський

Марціан Александр Огінський
Народився	1632[4][1][…]
Помер	26 січня 1690(1690-01-26)[1][2][3]  Alovėd[3]
Країна	Велике князівство Литовське Річ Посполита
Посада	Троцький воєвода[6], посол Сейму Речі Посполитої[d], учасник виборів короля Польщіd, Підстолій великий Литовський[7], Чашник великий Литовський[8], великий канцлер литовський[2], Дорсунишський старостаd[3], крайчий[9], стольник великий литовський[10], chorąży trockid[11], Маршалок Головного трибуналу Великого князівства Литовського[d], Q65239826?[12], Q65720809?[11], рогачівський старостаd[13], Староста Мстибовськийd[3] і староста немонойцькийd[14]
Конфесія	православна церква і католицтво
Рід	Оґінські[15]
Батько	Олександр Богданович Огінський[16]
Мати	Катажина з Полубінськихd[16]
Брати, сестри	Олександра з Оґінськихd
У шлюбі з	Q21012639?[3] і Q131322118?[3]
Діти	Q131322142?[3]
Медіафайли у Вікісховищі

Марціан Александр Огінський (пол. Marcjan Aleksander Ogiński; 1632 — 26 січня 1690, Алов, нині Алітуський район Литви) — князь, державний і військовий діяч Польського королівства і Великого князівства Литовського, полковник литовського війська, стольник трокський з 1647 , хорунжий троцький з 1654, чашник великий литовський з 1658, підстолій великий литовський з 1659, стольник великий литовський з 1661, крайчий великий литовський з 1665, воєвода Троцький (1670–1684), великий канцлер Литовський з 1684 року.

Посол (депутат) сеймів 1661, 1664, 1668, 1670, депутат Трибуналу Великого Князівства Литовського в 1667—1668, маршалок Трибуналу в 1671.

Представник знатного шляхетського і княжого роду Огінських. Батьком Марціана був Олександр Огінський, трокський каштелян, сенатор, захисник православ'я у Великому князівстві Литовському.

Навчався в Вільно, Кракові і Лейдені. З 1651 служив в литовському війську. З 1656 під командуванням Павла Сапіги брав участь у боях з військами князя Трансільванії Юрієм II Ракоці, потім в 1657 зі шведами в Курляндії. Разом з Сапегою і Стефаном Чарнецьким в 1660 брав участь у битвах на території нинішньої Білорусі з російським військом, в тому числі Іваном Хованським Тараруєм.

Брав участь у поході литовського війська на Москву в 1663—1664 рр.. в ході російсько-польської війни (1654—1667). Брав участь у підписанні «Вічного миру» між Московським царством і Річчю Посполитою в Москві 6 травня 1686 року.

Учасник хотинської битви з турками в 1673.

Від народження православний, брав участь у релігійному житті церкви, був членом Могилівського і Віленського Богоявленського братства.

В боротьбі за Троцьке воєводство 1670 року перейшов з православ'я в католицизм або унію, став воєводою.

Після смерті короля Михайла Вишневецького підтримував кандидатуру Романова, Габсбурга чи представника Бранденбурзької лінії і рішуче протестував проти обрання на трон Речі Посполитої Яна Собеського при цьому підписав навіть протест, однак у 1676 був присутній на його коронації.

Був противником балтійської політики короля Яна III, підтримував антикоролівську діяльність, при цьому вступав у переговори з курфюрстом Бранденбурга Фрідріхом Вільгельмом.

Король, не бажаючи посилювати конфлікт, в 1684 сприяв призначенню Огінського великим канцлером литовським. Огінський намагався примирити Собеського з Сапігами, але зрештою вирішив перейти на бік антикоролівського табору.

Важко захворівши, в 1688 відмовився від політики розколу і став прихильником короля, видав своїх спільників і залишив політику.

У 1663 він одружився з багатою спадкоємицею роду Глібовичів — Марцібелою, другим шлюбом був одружений з Констанцією Катажиною з роду Велопольських. Єдиний син від першого шлюбу — Юрій — помер у дитинстві.

Помер, не залишивши спадкоємця, завдяки чому Огінські стали володарями величезної спадщини.

• Polski Słownik Biograficzny [Архівовано 17 липня 2012 у Wayback Machine.] (пол.)
• Ogiński Marcjan Aleksander [Архівовано 1 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
• Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — 2-е выданне. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2005—2010. — Т. 1—3. — ISBN 978-985-11-0392-4. (біл.)
• Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 1: А — Беліца / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: М. В. Біч і інш.; Прадм. М. Ткачова; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 1993. — 494 с., [8] к.: іл. ISBN 5-85700-074-2. (біл.)

• Książęta Ogińscy (01) (пол.)