Марчак Валерій Феофанович

Марчак Валерій Феофанович
Марчак Валерій Феофанович
Народження	30 травня 1949 (75 років) ; Красногірка, Голованівський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР; Україна
Навчання	Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1977)
Вчитель	Максисько Теофіл Степанович і Сельський Роман Юліанович
Діяльність	художник, педагог
Вчене звання	професор
Працівник	Львівська національна академія мистецтв
Член	Спілка художників України

Валерій Феофанович Марча́к (нар. 30 травня 1949, Красногірка) — український художник і педагог; член Львівської організації Спілки художників України з 1993 року.

Біографія

Народився 30 травня 1949 року в селі Красногірці (нині Голованівський район Кіровоградської області, Україна). 1977 року закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва, де навчався зокрема у Теофіла Максисько, Романа Сельського. Дипломна робота — триптих-панно виставкового характеру, присвячене 60-річчю Жовтневої революції: «Соціалістична революція» (керівник К. С. Маєвський, оцінка — відмінно, похвала державної екзаменаційної комісії)^[1].

Після здобуття фахової освіти працював у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва/Львівській національній академії мистецтв: професор, у 1987—2000 роках — завідувач кафедри живопису. З 2000 року — ректор приватної Української академії дизайну у Львові. Жив у Львові в будинку на вулиці Кульпарківській, № 135, квартира № 44^[2] та у будинку на вулиці Граб'янки, № 5 квартира № 3^[3].

Творість

Працює у галузі станкового і монументального живопису (автор монументальних розписів, мозаїк на архітектурних об'єктах Львова). Серед робіт:

мозаїка «Медицина» (1991);
серія акварелей «Моя Україна» (2008);

живопис

«Українські народні казки» (1986);
«Пращури» (1990);
«Козацька пісня» (1994);
«Шлюб» (1994);
«Святе сімейство» (1994);
«Козацька планета» (1995);
«Літо» (1997);
«Джерело» (2010);
«Берегиня» (2011);
«Спрага» (2013);
«Криниця» (2013);
«Україна-мати» (2015).

Бере участь у всеукраїнських, міжнародних художніх виставках з 1970-х років. Персональні виставки відбулися у Львові у 1981, 1999 роках, Бардієві у 1993 році.

Уклав підручник «Про малярство» (Київ, 2018).