Маріупольське телебачення
«МТВ» (рос. «Мариупольское телевидение») — закритий український регіональний телеканал, створений 1995 року Маріупольською міською радою та закритий у 2022 році. Про телеканал «Маріупольське телебачення» позиціонувало себе як сімейний канал, орієнтований на інтереси різних вікових та соціальних категорій телеглядачів[2]. Серед інших на каналі «МТВ» ретранслювавались програми російського телеканалу «ТВЦ», а десь до 2015 року — музичний телеканал «O-TV (телеканал)»[3]. Зона впевненого прийому ефірного сигналу «МТВ» була у Маріуполі та прилеглих районах — Бойківський, Волноваський, Мангушський, Нікольський, Новоазовський, а також в частині Запорізької області[2] Наприкінці 2007 р. проводив тестовое мовлення через супутник «Hellas Sat 2»[4]. Кількість працівників — 70 осіб (станом на 2013 рік)[5]. ІсторіяМТВ (до 2022 року) Канал був заснований Виконкомом Маріупольської міськради в жовтні 1995 року як комунальне підприємство. А вже через місяць глядачі Маріуполя та Донецької області могли бачити випуски «Маріупольської панорами» в ефірі Донецької ОДТРК (тоді мережу УТ-2). Ініціатором створення каналу і першим його директором була А. Т. Алимова. Через власний міський дециметровий ефір канал вийшов 5 березня 1997 року[6]). В 1998-2000 роках канал був на межі зникнення, але завдяки інвестиційній підтримці комбінату імені Ілліча наприкінці 90-х «МТВ» зумів сформувати міцну технічну базу та згуртувати творчий колектив професіоналів[2]. В 2002 році мовлення каналу стає цілодобовим, а вже наступного року пересувна телевізійна станція МТВ починає працювати не лише у Маріуполі, а й у всіх частинах України, звідки велися прямі трансляції футбольних матчів Вищої ліги[7]. У лютому 2011 року «Метінвест Холдинг» викупив акції ЗАО «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»[8], таким чином придбавши собі у власність і телеканал «МТВ». МТБ (з 2022 року) Після російського нападу у 2022 року змінив місцерозташування з Маріуполя (мовив на 38 ТВК 500 Вт, та мав розпочати мовлення у місцевому МХ на 47 ТВК 10 Вт) на Запоріжжя та змінив логотип з «МТВ» на «МТБ»[3]. 2 березня 2022 року під час бойових дій Маріуполь був повністю знеструмлений і телевізійна трансляція телеканалу зупинилася, так і не відновивши мовлення[7]. Через Закон про деолігархізацію 21 липня 2022 було анульовано ліцензії на мовлення та переоформлення адреси[3]. З вересня 2022 року телеканал мовить цілодобово у YouTube[9]. У грудні 2023 року, згідно з інформацією у сервісі OpenDataBot[10], ТОВ «Метінвест Холдинг» Ріната Ахметова вийшло із засновників ТОВ «Телерадіоорганізація „Маріупольське телебачення“» (МТБ, Запоріжжя, раніше зареєстровано в Маріуполі). Тепер власником 100% у статутному капіталі «МТБ» є Олександр Василенко з Кам’янського[11]. Після анулювання ліцензії на мовлення юрособа «МТБ» деякий час працювала у форматі продакшн-студії та виробляла відеоконтент на замовлення клієнтів[11]. З 14 серпня 2024 року виконується процедура банкрутства ТОВ. Також змінилась юридична адреса — м. Дніпро, вул. Тимчасова, буд. 2[10]. ПрограмиТелеканал випускав програми власного виробництва (інформаційні, аналітичні, спортивні, розважальні та авторські програми). За допомогою власної пересувної телестудії транслювалися спортивні змагання, телемости і концерти в прямому ефірі[6]. Станом на 2021 рік програм вибробництва «МТВ» було вісім:
Програми МСН, «Ранок Маріуполя», «Комуналка», «Зателефонуйте лікарю», «Маріуполь. Online» та «Слово VS Слово» виходили у прямому ефірі[6]. Архівні програмиПершими авторськими телепроектами стали «Міський сад» Наталії Слющинської, який пізніше перетворився на «Галерею», та «Молодіжний канал М+» режисера Ольги Ятчук[6]. Пізніше, у 2000-х, додалися такі програми:
«МТВ» перший серед міських каналів Маріуполя розпочав випуск програм у прямому ефірі. Вперше такий ефір «Маріупольського ТБ» відбувся у березні 2001 року, а вже восени 2006 року у прямому ефірі почала виходити підсумкова програма «Події тижня». Паралельно глядачі могли брати участь в інтернет-голосуванні на головну тему тижня[6]. У період 2014-2015 років телеканал випускав близько 20-ти програм власного виробництва[12]. Після 2015 року кількість власних програм різко зменшилася, решта контенту купувалась[13]. В соцмережахПримітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=icon}
Portal di Ensiklopedia Dunia
