Медвецька-Лутак Едіта Федорівна

Медвецька-Лутак Едіта Федорівна
Народження	22 жовтня 1932(1932-10-22)[1]  Мукачеве, Підкарпатська Русь, Перша чехословацька республіка
Смерть	23 лютого 2019(2019-02-23)[2] (86 років)
	Pilisborosjenőd, Пілішверешварський ярашd, Пешт, Угорщина
Країна	Чехословаччина  СРСР  Україна  Угорщина
Вчитель	Гуторов Іван Федорович
Діяльність	художниця
Відомі учні	Гойда Андрій Юрійович і Микуляк Мирон Васильович
Працівник	Закарпатська академія мистецтв
Член	Національна спілка художників України
У шлюбі з	Медвецький Микола Вікторович
Діти	Медвецька Агнеса Миколаївна
Роботи в колекції	Східно-Словацька галерея

Едіта Федорівна Медвецька-Лутак (угор. Medveczky-Luták Edit/Medveczkyné Luták Edit, чеськ. Edita Lutak, до шлюбу — Едіта Лутак; нар. 22 жовтня 1932, Мукачево — пом. 23 лютого 2019) — радянська, українська і угорська художниця декоративно-прикладного мистецтва, живописиця, графікеса. Представниця закарпатської школи образотворчого мистецтва. Член Спілки художників СРСР та Спілки художників України. Заслужена художниця УРСР з 1985 року.

Едіта Медвецька-Лутак народилася 22 жовтня 1932 року в місті Мукачево, Чехословаччина (нині Закарпатська область України) в сім'ї русинських педагогів.

У 1947—1952 роках навчалася в Ужгородському державному художньо-промисловому училищі у Адальберта Ерделі та Йосипа Бокшая — основоположників закарпатської школи образотворчого мистецтва.

У 1958 році Едіта закінчила факультет художнього текстилю Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (викладач — Данило Довбошинський, професор — Вітольд Антонович Монастирський).

Учасниця художніх виставок: обласних, всеукраїнських, всесоюзних (Ужгород, Львів, Чернівці, Київ, Москва) — з 1962 року, закордонних (Ньїредьгаза, Нікосія, Кошиці, Кестхей, Будапешт) — з 1968 року. Учасник міжнародних пленерів.

Член Спілки художників УРСР з 1968 року. Член Спілки художників СРСР^[3]. Заслужений художник УРСР (1985). Твори художниці закуплені Міністерством культури і мистецтва України.

З 1991 року жила і працювала^[4] в Угорщині.

• Батько — Ференц Лутак — народився в 1898 році в селі Надь-Абранка, Нагірного району, комітату Берег, Австро-Угорщини (нині — с. Локоть, Іршавський район, Закарпатська область, Україна), учитель, а з 1937 року — педагогічний інспектор Ужгородського округу, офіцер запасу угорської армії, заарештований у листопаді 1944 року працівниками НКВС СРСР, замучений в ужгородській тюрмі в липні 1945 року.^[5]
• Мати — Анастасія Фунданіч, педагог, інспектор дитячих садків в м. Ужгороді.
• Чоловік — Микола Вікторович Медвецький — радянський живописець, монументаліст, член Спілки художників СРСР.
• Дочка — Агнеса — українська і угорська художниця (живопис, графіка, декоративно-прикладне мистецтво). Син - Казимир - архітектор.

Книжкова графіка і станковий живопис, а також декоративно-прикладне мистецтво (гобелен, етнографічний одяг тощо).

Ілюстрації до книг (Видавництва: «Карпати», 1963—1993 рр.; «Радянська школа»; Видавництво «Móra», Будапешт; СП ТОВ ПоліПрінт, 2002 р. та ін.).

За допомогою художнього методу, який заснований на виразних контурах, оксамитових тонах контрасту, створюється гармонійна взаємодія.

Персональні виставки:

• 1980 — Клуб Інструментального заводу, Ужгород
• 1982 — Львівська картинна галерея, Львів — Галерея образотворчих мистецтв, Чернівці
• 1983 — Закарпатський обласний художній музей імені Й. Бокшая (Ужгород, УРСР)
• 1987 — Державний музей декоративного мистецтва УРСР, Київ.
• 1994 — Кестхей, Угорщина.
• Виставковий зал «Мючарнок» (Будапешт, Угорщина) — виставка родини Медвецький (Едіта Медвецька, Микола Медвецький, Агнеса Медвецька).

• Івано-Франківський художній музей (Івано-Франківськ, Україна)
• Закарпатський обласний художній музей імені Й. Бокшая (Ужгород, Україна)
• Луганський обласний художній музей (Луганськ, Україна)
• Картинна Галерея села Пийтерфолво (Пийтерфолво, Закарпатська область, Україна)
• Одеський художній музей (Одеса, Україна)
• Ізмаїльська Картинна Галерея (Ізмаїл, Україна)

Е. Ф. Медвецька-Лутак — русинка за національністю.^[7] З 1991 року Едіта Федорівна постійно жила і працювала в Пілішборош'єно (Пілішверешварський район, медьє Пешт) і брала участь в культурному житті русинської національної громади Угорщини.^[8]

Далекий предок Е. Ф. Медвецький-Лутак по прямій батьківській лінії — Куруц Янош Лутак з Надь-Абранці згадується в 1704 році в мукачівському списку греко-католиків, які брали участь в Повстанні Ференца Ракоці 1703—1711 рр.^[9]

• Словник художників України, Київ, 1973
• Й. Й. Бокшай, «Образотворче мистецтво Закарпаття». Москва, «Радянський художник», 1973.
• Островський Г. С. Образотворче мистецтво Закарпаття. / Г. С. Островський. — К., 1974.
• Balla L.: Erdélyi Béla és kortársai, Ungvár-Budapest, 1994.
• Сосполна інформаційна новинка Ґміна Русінув Мадярщині «Русинська світ» («Ruszin Világ»): 2007-10, 2012-09 / 10
• Володимир Мишанич, «Ученіці корифеїв Закарпатської школи живопису Едіті Медвецькій — 75». Інтернет-видання «Закарпаття онлайн». 31 жовтня 2007 р. [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.] (укр. [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.] яз. [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.] ) [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.]

• Медвецька Едіта ФЕДОРІВНА на «Художня галерея KarpatArt.com» [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.]
• Біографія Medveczkyné Luták Edit на «Budapest Aukció» (на угор. яз. )
• Біографія Medveczkyné Luták Edit на «Kieselbach Galéria és Aukciósház» [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.]
• Роботи Едіти Федорівни Медвецький-Лутак в Луганському обласному художньому музеї^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Картина Медвецький Е. [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.] Ф. [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.] «Варять сливове повидло» в Ізмаїльській Картинній Галереї [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.]
• Едіта Федорівна Медвецька-Лутак на «Арт-Стиль»