Меморіал жертвам українського Голодомору-Геноциду 1932—1933 років
Меморіал жертвам українського Голодомору-Геноциду 1932—1933 років[1][2][3] (англ. Holodomor Memorial to Victims of the Ukrainian Famine-Genocide of 1932–1933[4]) — пам'ятник, присвячений мільйонам українців, замордованих голодом у XX столітті. Відкритий 7 листопада 2015 року в центрі Вашингтона (США). Споруджений за кошти Дмитра Фірташа (2,5 млн доларів США), уряду України, української діаспори у США та приватних фондів. Пам'ятникРозмір — 9 метрів, вага — 4 тонни. Має вигляд масивного бронзового поля колосків. Скульптор — Лариса Курилас. Меморіал встановлено неподалік будинку Конгресу, поруч із центральним вокзалом Вашингтона, через який до американської столиці щороку потрапляють мільйони людей. На стіні Меморіалу зображене поле пшениці і напис «Голодомор 1932–1933. У пам'ять про мільйони невинних жертв штучного голоду в Україні, спланованого та вчиненого сталінським тоталітарним режимом» англійською та українською мовами.[5] На створення меморіалу Ларису Курилас надихнули роботи київського архітектора і графіка початку ХХ століття Василя Кричевського. ІсторіяУ 1983 українська громада США почала кампанію за визнання Конгресом США українського Голодомору 1932–1933 років геноцидом. І хоча це рішення Конгрес не ухвалив і донині — сама кампанія ознайомила політичну еліту Вашингтона зі страшною сторінкою української історії. А коли на початку 2000-х в Українському конгресовому комітеті Америки народилася ідея встановити пам'ятник жертвам Голодомору, конгресмени її підтримали. У 2011 році уряд України провів конкурс на спорудження меморіалу, в якому перемогла ідея «Поле пшениці» американки українського походження Лариси Курилас. Курилас везла з Канади чотири снопи пшениці, потім робила цифрові фото колосків, аби згодом створити для меморіалу реалістичне пшеничне поле з бронзи. 13 жовтня 2006 року Конгрес США ухвалив, а президент Джордж Буш підписав закон США «Про надання дозволу уряду України встановити на федеральній землі округу Колумбія меморіал жертвам Голодомору в Україні 1932–1933 років».[6] Було виділено місце у Вашингтоні — трикутник землі неподалік американського Конгресу (будівлі Капітолію) і центрального вокзалу (Union Station). З того часу тривала робота над реалізацією проекту, над яким Уряд України працював у тісній співпраці з українською громадою.[7] У липні 2012 року на відкритому засіданні Комісії США з образотворчого мистецтва було схвалено остаточний дизайн пам'ятника Лариси Курилас «Поле пшениці», а у вересні того ж року його схвалила Національна комісія США з планування столиці.[6] 24 вересня 2012 року Радіо Свобода повідомило, що міська комісія з планування дала остаточну згоду на спорудження пам'ятника жертвам Голодомору в Україні у 1932-33 роках. На кам'яній брилі з барельєфом пшеничного поля мають викарбувати напис: «Голод-геноцид в Україні: Пам'яті мільйонів невинних жертв штучно створеного голоду, запланованого й здійсненого в Україні тоталітарним режимом Сталіна». Спорудження меморіалу має фінансувати уряд України. Як стало відомо з публікації в газеті The Washington Post, Кабінет Міністрів України затвердив напис на пам'ятнику.[8]. 2,5 мільйона доларів на проект пожертвував Дмитро Фірташ, освячувати місце під меморіал приїжджала свого часу перша леді України Ющенко Катерина Михайлівна. З початку 2014 року генеральний підрядник проекту будівельна компанія Forrester і ливарня Laran Bronze здійснювали будівельні роботи на майданчику та виготовлення скульптури пам'ятника. Архітекторський супровід проекту здійснювала компанія Hartman-Cox Architects.[6] Церемонія закладення основи Меморіалу відбулась у грудні 2014 року. Пам'ятник відливали в ливарні штату Пенсильванія «Laran Bronze». Власники ливарні — батько і син — Лоуренси Велкери. 4 серпня 2015 на встановленні меморіалу були присутні Посол України в США Валерій Чалий, автор проєкту пам'ятника Лариса Курилас, Голова Крайового комітету США з визнання Голодомору геноцидом Михайло Савків, представник архітекторської компанії «Hartman-Cox» Мері Кетрін Ланціллотта, а також представники будівельної компанії-генпідрядника «Forrester» і ливарні «Laran Bronze».[9][10] ВідкриттяНа відкритті меморіалу 7 листопада 2015 зібралися близько двох тисяч американців українського походження й українців, що проживають у США. Урочиста церемонія відкриття пам'ятника розпочалася о 21:00 за київським часом. Участь у відкритті взяли президент України Петро Порошенко (через відеозвернення) та його дружина Марина, яка була присутня особисто. На церемонії були присутні також американські урядовці та представники дипломатичного корпусу.[6] В урочистостях взяли участь конгресмен Сандер Левін, який є автором Закону США, що дозволив Уряду України встановити меморіал на федеральній землі Округу Колумбія, конгресвумен Марсі Каптур, спеціальний помічник Президента США, старший директор з питань Європи, Росії та Центральної Азії Національної Ради з питань безпеки Чарльз Капчин, який зачитав офіційне звернення Білого Дому, голова Крайового Комітету США з визнання Голодомору геноцидом Михайло Савків, автор проєкту пам'ятника Лариса Курилас, свідки Голодомору, а також духовні, культурні й громадські діячі.[11] Під час церемонії транслювались також відеозвернення сенаторів Чака Шумера та Роба Портмана, зачитувалися звернення колишнього Президента США Джорджа Буша, кандидатів у Президенти США — колишнього Держсекретаря США Гіларі Клінтон, губернатора Джеба Буша та сенатора Марка Рубіо. У рамках заходів з нагоди відкриття пам'ятника у приміщенні Центрального вокзалу м. Вашингтона відкрилась виставка, присвячена Голодомору в Україні, яка спричинила жвавий інтерес американської громадськості та гостей столиці США.[11] 8 листопада в українських православній і греко-католицькій церквах відбулися богослужіння та комеморативний концерт за участю українських американських творчих колективів і сольних виконавців.[11] Учасники оваціями вітали поранених українських солдатів, які проходять реабілітацію в Національному військовому медичному центрі Волтер Рід англ. Walter Reed National Military Medical Center.[12] ГалереяДив. такожПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia