Буре вугілля, а пізніше горючі сланці активно добувалися тут з 1859 року. Численні скам'янілості спершу виявлені приблизно в 1900 році, але серйозні наукові розкопки почалися лише в 1970-х роках, коли падіння цін на нафту зробило видобуток у кар'єрі нерентабельним. Комерційний видобуток горючих сланців припинився в 1971 році, а цементний завод, побудований у кар'єрі, зупинився наступного року. Кар'єр планували використовувати як сміттєзвалище, але у 1991 році земля Гессен купила це місце, щоб забезпечити наукові дослідження[3].
Багато з відомих зразків з цього сайту отримано від колекціонерів-аматорів, і в 1996 році введено в дію амністію щодо раніше зібраних скам'янілостей, у надії повернути приватні колекції у державну власність і стати доступними для науки.
Скам'янілості
Мессельський кар'єр містить рештки флори та фауни раннього еоцену. Більшості інших місцезнаходжень містять часткові скелети, але Мессель може похвалитися значним збереженням структурної цілісності, зберігши хутро, пір'я та відбитки шкіри деяких видів. Незвичайна збереженість викликала деякі аргументовані інтерпретації. Симптоматичні сліди укусів у формі «гантелі» з обох боків листкової жилки на скам'янілому листі були ідентифіковані як смертельна хватка мурашки-тесляра, паразитованого грибком Ophiocordyceps unilateralis.[4]
Різноманітність видів є вражаючою частково внаслідок гіпотетичних періодичних викидів газу. Нижче наведено короткий опис деяких скам'янілостей, знайдених на цьому місці:
↑Franzen, J. L., Gingerich, P. D., Habersetzer, J., Hurum, J. H., Von Koenigswald, W., & Smith, B. H. (2009). Complete primate skeleton from the middle Eocene of Messel in Germany: morphology and paleobiology. PLoS one, 4(5), e5723. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0005723
↑Mayr, Gerald (2017). A small, 'wader-like' bird from the Early Eocene of Messel (Germany). Annales de Paléontologie. 103 (2): 141—7. doi:10.1016/j.annpal.2017.01.001.
↑Scanferla, A. & K.T. Smith (2020) Exquisitely preserved snake fossils of Messel: insight into the evolution, biogeography, habitat preferences and sensory ecology of early boas. Diversity 12(3): 100. https://doi.org/10.3390/d12030100 [Архівовано 3 липня 2020 у Wayback Machine.]
↑Szwedo, J. (2008). A new tribe of Dictyopharidae planthoppers from Eocene Baltic amber (Hemiptera: Fulgoromorpha: Fulgoroidea), with a brief review of the fossil record of the family. Palaeodiversity. 1: 75—85.
