Москалець Костянтин Вілійович

Москалець Костянтин Вілійович
Костянтин Москалець (Київ, 2018 рік)
Народився	23 лютого 1963(1963-02-23)[1] (62 роки)  Матіївка, Бахмацький район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	поет, літературний критик, музикант, прозаїк
Галузь	проза[2], поезія[2] і літературна критика[2]
Alma mater	Літературний інститут імені Горького
Знання мов	українська[2]
У шлюбі з	Матіяш Богдана Валентинівна
Нагороди
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Костянтин Ві́лійович Москале́ць (нар. 23 лютого 1963, Матіївка, в деяких ранніх творах підписаний як Кость Москалець) — український поет, прозаїк, перекладач, літературний критик, музикант.

Член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників.

Народився в с. Матіївка біля Батурина на Чернігівщині в родині письменника Вілія Москальця. Закінчив середню школу № 4 в Бахмачі (1980). Заочно закінчив Літературний інститут ім. Горького в Росії (поезія, семінар Едуарда Балашова) (1990).

Один із засновників бахмацької літературної групи ДАК. Служив у війську (1981—1983), працював на радіозаводі в Чернігові, був учасником Львівського театру-студії «Не журись!», виступаючи як автор-виконавець власних пісень. Автор слів і музики відомої в Україні пісні «Вона» («Завтра прийде до кімнати…»). Член Національної спілки письменників України (1992) та Асоціації українських письменників (1997).

13 серпня 2015 року Костянтин Вілійович одружився з українською письменницею Богданою Матіяш.

Живе у Києві.

Раніше був одружений з Галиною Пагутяк, з якою має дочку Ладу Москалець.

• «Думи» (Київ: Молодь, 1989);
• «Songe du vieil pelerin» («Пісня старого пілігрима») (Київ, 1994);
• «Нічні пастухи буття» (Львів: Кальварія, 2001);
• «Символ троянди» (Львів: Кальварія, 2001);
• «Мисливці на снігу» (Львів: ЛА «Піраміда», 2011);
• «Поезія Келії» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2017);
• «Срібне поле» (Київ, А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2022).

• «Досвід коронації»;
• «Рання осінь» (Львів: Класика, 2000);
• «Келія чайної троянди» (Львів: Кальварія, 2001) — щоденникові записи;
• «Досвід коронації» (Львів, ЛА «Піраміда», 2009);
• «Вечірній мед» (Київ, А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2013);
• «Зірка на ім'я Марія. Вибрана проза» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2019).

• «Людина на крижині» (Київ: Критика, 1999);
• «Гра триває» (Київ: Факт, 2006);
• «Сполохи» (Львів, ЛА «Піраміда», 2014);
• «Стежачи за текстом. Вибрана критика та есеїстика» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2019);
• «Спорудження мосту» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2023).

2000 року Віктор Морозов записав диск «Треба встати і вийти», а у 2008 році — диск «Армія світла». Ці диски складаються з пісень Костянтина Москальця. Низку пісень музиканта виконує Тарас Чубай із гуртом «Плач Єремії» — зокрема, легендарну пісню «Вона».

Також він є автором слів до «Наречені вовків», пісні гурту ФАЙНО^[3].

Проза Москальця перекладена англійською, німецькою, російською та японською мовами; сербською і польською перекладені численні вірші та есеї.

• Національна премія України імені Тараса Шевченка 2015 року — за книгу літературної критики та есеїстики «Сполохи»^[4]

• Журналу «Сучасність» (1994)
• Імені О. Білецького (2000)
• Імені Василя Стуса (2004)
• Імені Володимира Свідзінського (2004)
• Імені Михайла Коцюбинського (2005)
• Імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (2006)
• Мистецької премії «Глодоський скарб» (2010)
• Імені Юрія Шевельова (2014)^[5][6]
• Національна премія України імені Тараса Шевченка — лауреати 2015 року

• Офіційний сайт
•  Костянтин Москалець у соцмережі «Facebook»
•  Костянтин Москалець у соцмережі «Твіттер»
• Кость Москалець [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.]
• Справжній якось-воно-буддист [Архівовано 11 січня 2014 у Wayback Machine.]
• Зараз щодня у моїх навушниках — японська попса [Архівовано 18 червня 2014 у Wayback Machine.]
• Літературно-художнє видання «Сполохи» // Сайт Комітету з Премії ім. Шевченка