Мурманський тролейбус
Му́рманський троле́йбус — найпівнічніша у світі тролейбусна система, що діє у російському місті Мурманськ. Експлуатує тролейбус в Мурманську АТ «Електротранспорт». У Мурманську тролейбуси курсують з 1962 року.[3] Станом на 2020 рік у тролейбусній системі обслуговуються 4 маршрути (№№3, 4, 6, 10); окрім маршрутів, що обслуговуються тролейбусами, існує ще чотири довозочних автобусних маршрути (№№3Т, 4Т, 6Т, 7Т), протягом яких діють проізні квитки та вартість проїзду на тролейбусі. Наразі тролейбусне господарство в Мурманську обслуговують два депо: тролейбусне депо №1 (вул. Карла Лібкнехта) та тролейбусне депо №2 (вул. Свердлова), а також 11 тягових підстанцій. Історія![]() Тролейбус в Мурманську проєктувався ще з 1954 року, але спорудження депо та тягових підстанцій почалося у 1958 році. Система, що включала тролейбусне депо на 25 тролейбусів ЗіУ-5 та тягову підстанцію, була відкрита 11 лютого 1962 року[3] — перша тролейбусна лінія сполучала вулицю Карла Лібкнехта та лікарню, а її довжина становила 8,6 км. У 1967 році вводяться в експлуатацію лінії до північної частини міста (вул. Гаджиєва).[3] У 1971 році тролейбусну лінію було продовжено вдвічі, і у зв'язку з розбудовою мережі з'явилася потреба у новому тролейбусному депо. У 1975 році починається рух тролейбусів до зупинки Автопарк від вулиці Карла Лібкнехта;[3] 12 грудня того ж року відкривається депо №2, розраховане на 100 тролейбусів.[3] На той час довжина тролейбусної мережі досягнула довжини 50 км. У 1976—1977 роках було здійснено перехід на безкондукторний та безкасовий метод роботи.[3] У 1977 році було пущено тролейбусну лінію до Південної вулиці (зараз вулиця Щербакова).[3] У 1978 році почато рух тролейбусів до вулиці Героїв Рибачого.[3] У 1979 році було відкрито рух тролейбусів до вулиці Радищева[3] та ліквідовано 4 тролейбусних маршрути через дублювання: з 7 маршрутів лишилися лише маршрути №3, №4 і №6. У 1987 році пущено тролейбуси по вулиці Полярні Зорі.[3] У 1988 році продовжено контактну мережу до 310-го мікрорайону.[3] Після пуску тролейбусного руху до 310-го мікрорайону розвиток тролейбусної системи в Мурманську призупинився. У грудні 1988 року відкрито маршрут №10, довжина якого становила 10,6 км, що сполучав вулицю Карла Маркса та вулицю Героїв Рибачого. Також у 1988 році у тролейбусах було повернено кондукторський метод роботи.[3] У 2000 році відкрито маршрут №2.[3] У 2007 році тролейбуси було обладнано системою навігації GPRS; у тому ж році почалася побудова тролейбусної лінії з вулиці Івченка до вулиці Лобова. У 2009 році відбулося відкриття службової лінії по вулиці Івченка[3] та завершення реконструкції перетину проспекту Героїв-Північноморців та вулиці Лобова. Також у 2009 році відкрито автобусні маршрути 3т і 4т,[3] що дозволяли мешканцям віддалених районів дістатися основних гілок тролейбусної мережі. У 2011 році пущено автобусний маршрут №33.[3] У квітні 2011 року на 5 тролейбусах був запущений безкоштовний Wi-Fi Інтернет,[4] а вже з 1 липня 2011 року безкоштовний Wi-Fi Інтернет було запущено на всіх машинах, що виходили на лінію.[5] У вересні 2011 року підприємство ВАТ «Електротранспорт» отримало Міжнародну громадську премію транспортної галузі «Золота колісниця». Компанія стала переможцем у номінації «Найкраще російське регіональне підприємство транспорту громадського користування».[6] Перед 50-річчям ВАТ «Електротранспорт» (лютий 2012 року) оголосило про запуск нового сайту — troll51.ru. На основі картOpenStreetMap користувач може подивитися поточне розташування тролейбусів та автобусів «Електротранспорту» того чи іншого маршруту. Дані передаються в режимі реального часу із похибкою близько 500 м. 15 травня 2014 року відкрито автобусний підвозочний маршрут 6Т, що йде вуд віл. Капітана Орликової до лікарні ОМСЧ «Сєвриба» і назад. Мережа маршрутівНаразі у місті діють 4 тролейбусні маршрути[7] та 4 довозочні автобусні маршрути. У минулому діяли ще 3 маршрути, які зараз закриті.
Рухомий складПерші тролейбуси — 13 тролейбусів ЗіУ-5 — було отримано у 1961 році. З 1972 року починається експлуатація тролейбусів ЗіУ-9.[3] У 1997 році було отримано перший тролейбус АКСМ 101А. У 2006 році були закуплені перші низькопідлогові тролейбуси. Станом на 2019 рік на лінії виходить 112 (у т.ч. 2 навчальні) машин, — в основному моделі ЗіУ-682 виробництва енгельської компанії «Тролза», що пройшли капітальний ремонт у м. Іваново, та вологодські ВМЗ-5298.01-50 «Авангард», більша частина яких була взята в лізинг у Сбербанку. В останні роки машини закуповували з Вологди. Перспективи![]() У 2000-х роках обговорювалась можливість побудови тролейбусної лінії до Рости (історична частина міста Мурманськ) по вулиці Адмірала Лобова до площі Нахімова,[11] однак для цього потребувалася прокладка тролейбусної лінії через залізничний переїзд, що суперечить правилам експлуатації залізничних переїздів.[12][13] Тому у 2008 році було вирішено продовжити тролейбусну лінію до переїзду, де планувалася побудова нового розворотного кільця. Почалися перші монтажні роботі, які, втім, пізніше були згорнуті. Рух на ростинському напрямку у серпні 2008 року було організовано підвозочним маршрутом 4Т. Окрім лінії в Росту також обговорювалося проєктування нових ліній по вулицях Радищева, Карла Маркса, Капітана Маклакова, Скальній, Миру та Старостіна, з перспективою продовження від вулиці Старостіна по Верхньоростинському шосе до вулиці Саші Ковальова. Проте побудова ліній у Східний мікрорайон (за планами лінія мали пройти вгору по вулицях Капітана Маклакова, Скальній та Миру, а униз по вулиці Старостіна[14]) ускладнена великим нахилом дороги та вимагає більш потужних тролейбусів.[15][16][17][18] Також у різний час розглядалися:
Галерея
Див. такожЛітература
Примітки
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Мурманський тролейбус
|
Portal di Ensiklopedia Dunia