Пермський тролейбус
Пермський тролейбус (рос. Пермский троллейбус) — тролейбусна система Росії що діяла в місті Перм з 5 листопада 1960 по 1 липня 2019 року[1][2]. Організація рухуЕксплуатацію тролейбусної мережі здійснювало МУП «Горэлектротранс», у віданні якого перебувало 1-е тролейбусне депо. Рух тролейбусів у Пермі здійснювався з 6 до 23 години. У ніч проти 1 січня зазвичай організовувалася цілодобова робота 2 машин за маршрутом № 5. Для регулярного маршрутного руху використовувалися всі ділянки мережі, за винятком кількох стрілок (наприклад, на правому повороті з Комсомольського проспекту на вулицю Пушкіна при русі в бік Ками). Диспетчерські пункти розташовані на кінцевих зупинках «Вулиця Гусарова», «ВАТ „Велта“», «Вулиця Куфоніна». Зв'язок з диспетчером здійснюється за допомогою рухомих радіостанцій Motorola (система «Маяк»). Підготовку водіїв тролейбусів у Пермі здійснювало професійне училище № 52 (вулиця Миру, 26). Історія та перспективиТролейбусний рух у Пермі було відкрито в 1960 році. Перша лінія проходила від річкового вокзалу вулицею Орджонікідзе і Комсомольським проспектом до Комсомольської площі. Через два роки з'явилася лінія від площі Дружби до Іподрому через Центральний ринок. У 1969 році прокладена тролейбусна лінія до вокзалу Перм II вулицею Леніна замість трамвайної, яка була перенесена на паралельну вулицю Комуністичну. У 1981 році була відкрита лінія по вулиці Карла Маркса (нині вулиця Сибірська) до річкового вокзалу, натомість існуючої раніше трамвайної. У 1986 році побудували лінію від Комсомольської площі через Південну дамбу до площі Дружби. Остання велика ділянка мережі, що сполучила шосе Космонавтів з мікрорайоном «Парковий», була відкрита 1993 року. Згодом були відкриті лише дві короткі ділянки-«перемички» між давно побудованими лініями:
Лінія по вулиці Чкалова, що була відкрита 2 листопада 2004 року[3], має радше технологічне значення та забезпечує альтернативне сполучення між депо та мікрорайоном Крохалєва з іншими ділянками мережі в разі перекриття руху на вулиці Куйбишева та у районі Комсомольської площі. Генеральним планом розвитку міста Пермі до 2020 року передбачався розвиток тролейбусної мережі в районах реконструкції та нової житлової забудови[4], але цього не сталося. Поступове згортання мережі почалося з 2014 року. У 2018 році стало відомо що міська влада планує повну ліквідацію мережі до 2023 року, але вже в лютому 2019 року мер міста заявив що рух тролейбусів в місті буде припинено вже до кінця року. Останній тролейбус проїхав вулицями міста 30 червня 2019 року. МаршрутиСтаном на кінець 2000-х років в Пермі діяли такі 13 маршрутів тролейбусу:
Рухомий складСтаном на лютий 2005 року рухомий склад пермського тролейбуса налічував 135 машин[5]. А вже на 1 вересня 2007 року пермський тролейбусний парк становив 124 машини. Питому вагу рухомого складу пермської тролейбусної мережі становлять тролейбуси виробництва ВАТ «Тролза» різних років випуску і різних модифікацій. У 2007 році було придбано 9 нових машин цього заводу (вартістю близько 3 млн руб. за кожний), з них 8 марки ЗіУ-9[6]. У 2008 році були введені в експлуатацію тролейбуси мінського заводу «Белкоммунмаш»[7]. На момент ліквідації рухомий склад становив близько 100 одиниць різних моделей, але більшість тролейбусів виробила свій ресурс. Частину тролейбусів вирішили передати в місто Березники в якому діє тролейбусна мережа, що робити з іншими влада поки що не вирішила[8]. ГалереяПримітки
Джерела і посиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Пермський тролейбус
|
Portal di Ensiklopedia Dunia