Мігель Бернардо Б'янкетті

	Мігелі
Особисті дані
Повне ім'я	Мігель Бернардо Б'янкетті
Народження	19 грудня 1951 (73 роки)
	Сеута, Іспанія
Громадянство	Іспанія
Позиція	захисник
Юнацькі клуби
	«Кадіс»
Професіональні клуби*
Національна збірна
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
Мігелі у Вікісховищі

Мігель Бернардо Б'янкетті (ісп. Miguel Bernardo Bianquetti), більш відомий як Мігелі (ісп. Migueli, нар. 19 грудня 1951, Сеута) — іспанський футболіст, що грав на позиції захисника. Футболіст року в Іспанії (1978, 1985).

Виступав, зокрема, за «Барселону», у складі якої став дворазовим володарем Кубка кубків УЄФА та переможцем ряду національних турнірів, а також національну збірну Іспанії, з якою брав участь у чемпіонаті світу та Європи.

Клубна кар'єра

Народився 19 грудня 1951 року в місті Сеута. Вихованець футбольної школи клубу «Кадіс». У дорослому футболі дебютував 1970 року виступами за цю команду, в якій провів три сезони, взявши участь у 67 матчах Сегуни.

1973 року за 20 мільйонів песет перейшов до клубу «Барселона», за який відіграв 15 сезонів. Більшість часу, проведеного у складі «Барселони», був основним гравцем захисту команди і за свою фізичну силу отримав прізвисько «Тарзан»^[3]^[4]. За цей час двічі виборював титул чемпіона Іспанії, чотири рази ставав володарем Кубка і ще одного разу Суперкубка Іспанії. Крім того, він зміг двічі виграти з «Барсою» Кубок володарів кубків, при цьому у своєму першому фіналі в 1979 році проти «Фортуни» з Дюссельдорфа Мігелі провів частину гру, що перейшла у додатковий час, зі зламаною ключицею^[5]^[6].

Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Барселона» у 1988 році. Загалом за каталонський клуб Мігелі провів 549 офіційний матч в усіх турнірах, що було клубним рекордом до 5 січня 2011 року, коли його перевершив Хаві Ернандес^[7]^[8], а згодом і ще три зіркових гравців тієї команди — Пуйоль, Іньєста та Мессі^[9].

Виступи за збірну

20 листопада 1974 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Іспанії в грі відбору на чемпіонат Європи 1976 року проти Шотландії (2:1)^[10].

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1978 року в Аргентині та чемпіонату Європи 1980 року в Італії, зігравши на цих турнірах по два матчі, а його команда в обох випадках не пройшла груповий етап.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у її формі 32 матчі, забивши 1 гол^[11].