Мігель Анхель Гонсалес Суарес
Мігель Анхель Гонсалес Суарес (ісп. Miguel Ángel González Suárez; 24 грудня 1947, Оренсе — 6 лютого 2024) — іспанський футболіст, що грав на позиції воротаря. Є видатним воротарем іспанського клубу «Реал Мадрид», ворота якого захищав протягом майже двох десятиліть і став дворазовим володарем Кубка УЄФА, восьмиразовим чемпіоном Іспанії та п'ятиразовим володарем Кубка Іспанії. Також грав за національну збірну Іспанії, з якою був учасником двох чемпіонатів світу. Клубна кар'єраЙого першими кроками у світі спорту були у ролі гандбольного воротаря, і лише в юності він почав грати у футбол. У дорослому футболі дебютував 1966 року виступами за команду «Оренсе», що виступала у Терсері, тодішньому третьому дивізіоні країни. Влітку 1967 року він підписав контракт з «Реалом Мадрид», де тоді виступав такий легендарний воротар як Антоніо Бетанкорт. З цієї причини талановитий воротар спочатку виступав на правах оренди у Сегунді за «Кастельйон», а потім був запасним воротарем, рідко виходячи на поле. 1971 року Бетанкорт покинув команду, але новим першим номером команди несподівано став молодий вихованець Маріано Гарсія Ремон. Лише коли у лютому 1974 року багаторічного головного тренера Мігеля Муньйоса звільнили через жахливі результати, Мігель Анхель отримав статус основного воротаря команди, що дозволило йому вже того року зіграти у фіналі Кубка Іспанії, який «Реал» виграв у «Барселони» (4:0). До 1979 року, поки командою керували Луїс Моловни та Милян Милянич, Мігель Анхель був беззаперечним основним воротарем «вершкових», вигравши у сезоні 1975/76 «Трофей Самори», а команда була лідером країни, майже щорічно виграючи національну першість. По ходу сезону 1978/79 Мігель Анхель отримав травму і з 1979 по 1983 рік знову був запасним воротарем, спочатку знову у Гарсії Ремона, а з 1981 року — Агустіна Родрігеса, залишаючись на лаві запасних таким чином у програних фіналах Кубка європейських чемпіонів 1981 року та Кубка володарів кубків 1983 року. З наступного сезону Мігель Анхель ненадовго собі повернув основний статус, зігравши у своєму першому єврокубковому фіналі, фіналі Кубка УЄФА 1985 року, допомігши своїй команді перемогти угорський «Відеотон» (3:0, 0:1) і вперше в історії виграти цей трофей. Наступного року «Реал» знову виграв Кубок УЄФА, але Мігель Анхель вже втратив місце в основі і по завершенні сезону закінчив ігрову кар'єру[1]. Після 18 сезонів у «Реал Мадриді» Мігель Анхель вийшов у відставку в 1986 році у віці 38 років, серед його досягнень вісім чемпіонських титулів, п'ять кубків, один Кубок ліги і два Кубка УЄФА; в цілому він зіграв 246 матчів в вищому дивізіоні Іспанії[2]. З моменту свого відходу зі спорту він продовжував працювати з «Реал Мадридом», займаючи різні посади. Спочатку як представник команди[3], потім як тренер воротарів і, нарешті, як директор тренувальної бази клубу. Виступи за збірну12 жовтня 1975 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Іспанії в кваліфікації на Євро-1976 проти Данії (2:0). Після того як 1976 року Хосе Анхель Ірібар завершив кар'єру у збірній, Мігель Анхель став основним воротарем «червоної фурії» і у цьому статусі вивів її на чемпіонат світу 1978 року в Аргентині. Там Мігель провів усі три гри — проти Австрії (1:2), Бразилії (0:0) та Швеції (1:0), але його команда не вийшла з групи. Загалом протягом кар'єри у національній команді провів у її формі 18 матчів і пропустив 8 голів. 1979 року втратив місце в основі і більше не зіграв за команду жодного матчу, поступившись Луїсу Арконаді, тим не менш продовжував викликатись до команди і поїхав з нею на чемпіонат світу 1982 року в Іспанії. Статистика
Титули і досягнення
Особисті
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia