Міколай Гінчович із Казімєжа

Міколай Гінчович(ц) із Казімєжа
пол. Mikołaj Hinczowic(z) z Kazimierza
Ректор Краківського університету
1412 — 1413
Монарх: Владислав II Яґайло
Попередник: Лукаш з Великого Козьміна
Наступник: Станіслав зі Скарбімежа
кустош скарбу, скарбник чи підскарбій королівський
1411 — 1427
підскарбій коронний
1429 — 1430
Попередник: Генрик з Роґова
Наступник: Анджей із Любіна
 
Народження:
Казімєж, Краків Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть: 1434 Редагувати інформацію у Вікіданих
Краків Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:  Королівство Польське Редагувати інформацію у Вікіданих
Ступінь: доктор канонічного права
Батько: Гінча з Казімєжа

Міколай Гінчович(ц), Міколай син Гінчі з Казімєжа (пом. 26 листопада 1434, Краків) — римсько-католицький священник, науковий і державний діяч Королівства Польського, канонік краківських капітул (1411—14322), ректор Краківського університету (1412—1413), доктор канонічного права (1422); кустош скарбу, скарбник чи підскарбій королівський (1411—1427), підскарбій коронний (1429—1430).

Життєпис

Народився Міколай, орієнтовно, в останній чверті XIV століття. Був сином Гінчі (звідси — Гінчович), війта та райці з Казімєжа, королівського будівничого[1].

Ймовірно, Міколай отримав ступінь бакалавра в Празькому університеті, а потім продовжив навчання в відновленому Краківському університеті, де 1403 року здобув ступінь магістра вільних мистецтв[2]. 1407 року він був викладачем на факультеті вільних мистецтв, читав лекції з філософії. У квітні 1412 року був обраний ректором університету на річну каденцію. Займався вивченням права й 1421 року став бакалавром декретів, а 1422 року — доктором канонічного права[1].

Протягом 1411—1427 років при дворі короля Владислава Яґайла Міколай виконував обов'язки кустоша скарбу чи скарбника, або підскарбія королівського (але не королівства. За С. Кутшебою, на той час ці назви стосувалися однієї посади[3]). Протягом 1429—1430 років був підскарбієм коронним[4].

Паралельно розвивалася духовна кар'єра Міколая. 1411 року він став каноніком костелу Святого Георгія на Вавелі[pl]. 1413 року став каноніком Краківської катедральної капітули[5]. Того ж року він разом із Яном з Рудзиці отримав для проживання капітульний будинок по вулиці Канонічній, 25[pl]. Вони 1415 чи 1430 року значним коштом його перебудували. Споруду, яку раніше називали «замковою лазнею» або «королівською лазнею», відтепер стали називати «будинком Гінчовича»[6][7][8].

Костел Воздвиження Чесного Хреста в Висьолку-Любожицькому

1422 року краківський єпископ Войцех Ястшембець призначив як пребенду для доктора декретів або бакалавра права, який працюватиме на юридичному факультеті Краківського університету, парафіяльний костел Святого Хреста в Любожиці, де від 1419 року Міколай син Гінчі був плебаном[9]. Його призначали суддею в різних спорах і цінували за його юридичний досвід. У рукописних колекціях Ягеллонської бібліотеки збереглися книги богословської тематики, подаровані Міколаєм[1].

Востаннє як підскарбій королівський, Міколай згадується 2 листопада 1430 року[10]. З цього ж року він став пробстом колеґіати Святого Міхала на Вавелі[pl][11]. Востаннє його присутність у Краківській катедральній капітулі була відмічена 1432 року[1].

Перед 1433 роком Міколаєм Гінчовичем у Любожиці був збудований цегляний пізньоготичний костел Воздвиження Хреста Господнього[pl][9][12].

Помер Міколай 26 листопада 1434 року[1].

Примітки

  1. а б в г д Dagmara Wójcik-Zega, Mikołaj syn Hinczy (Hinczowic) z Kazimierza (zm. 26 XI 1434 r.), [w:] Profesorowie Wydziału Prawa Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków : Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, tom 1, 2015, s. 286-288. Uniwersytet Jagielloński w Krakowie, Portal UJ.
  2. Krzysztof Ożóg, Die ersten Professorengenerationen an der Krakauer Universität im 15. Jahrhundert, In: Acta Universitatis Carolinae. Historia Universitatis Carolinae Pragensis Bd. 60, 1 (2020), s. 18.
  3. Stanislaw Kutrzeba, Urzędy koronne i nadworne w Polsce ich początki i rozwój do roku 1504, Lwów, 1903, s. 67-68.
  4. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 122.
  5. Elżbieta Knapek, Udział kanoników krakowskich w zarządzie diecezją za pontyfikatu Wojciecha Jastrzębca, [w:] Wojciech Jastrzębiec — w służbie monarchii i kościoła / pod red. Bożeny Czwojdrak, Feliksa Kiryka i Jerzego Sperki, Katowice, Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 2018, s. 164.
  6. Dom Długosza przy ul. Kanoniczej 25. Magiczny Kraków. 12 серпня 2022.
  7. Dom Długosza w Krakowie: Historia. Odkrywcza Turystyka.
  8. Dom Jana Długosza Kraków. Oficjalny portal turystyczny Województwa Małopolskiego.
  9. а б Luborzyca. Słownik historyczno-geograficzny ziem Polskich w Średniowieczu. Edycja elektroniczna.
  10. Janusz Kurtyka, Początki starostwa spiskiego i pierwsi starostowie Z dziejów polityki Władysława Jagiełły wobec Zakonu Krzyżackiego i Zygmunta Luksemburskiego w latach 1411—1430, [w:] Studia z Dziejów Państwa i Prawa Pol, T. 9, 2006, cz. 1, s. 178.
  11. Janusz Kurtyka, «Senex ambulans». Arcybiskup lwowski Jan Rzeszowski (1345/46-1436), [w:] Nasza Przeszłość, T. 77, 1992, s. 87.
  12. Jerzy St. Kozik, Przeszłość odzyskana. Obrazy z dziejów parafii w Luborzycy, [w:] Księgi metrykalne i inne źródła do historii lokalnej, ochrony i promocji lokalnego dziedzictwa kulturowego oraz tożsamości historycznej mieszkańców. Materiały z I Konferencji Naukowej Stowarzyszenia Korona Północnego Krakowa / Pod red. Mateusza Wyżgi, Kraków — Raciborowice, Wydawnictwo Czuwajmy, 2011, s. 40, 42.

Джерела

  • Maria Kowalczyk, Mikołaj Hinczowicz z Kazimierza (zm. ok. 1434), [w:] Polski słownik biograficzny T. 21: Mieroszewski Sobiesław — Morsztyn Władysław, Wrocław, Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydawawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976, s. 113—114.

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya