Про молоді роки Спитка відомо дуже мало. Каспер Несецький побіжно згадує без зазначення дати, що король наказав Спитку озброїти п'ять сотень вояків, і він із своїми добровольцями мужньо розбив татар на Поділлі[4].
Восени 1525 року був призначений каштеляном жарновським[6]. 5 серпня 1527 року король Сигізмунд I заставив Спиткові за 3000 флоринів замок Крешів у Перемишльській землі з приналежними до нього селами, дозволив викуп солтиства в селі Пискоровичі та гарантує, що викуп маєтку королем не відбудеться за життя Тарновського[7]. На Пйотрковському сеймі 1529 року Ян Спитек голосував за коронацію Сигізмунда Августа[8], після цього увійшов до урочистої сеймової делегації, яка 20 лютого 1530 року була присутня на коронації[9]. 31 січня 1532 року отримав посаду каштеляна завихостського[10], а 20 березня того ж року отримав посаду підскарбія коронного[11].
19 грудня 1542 року Ян Спитек став каштеляном войницьким[16]. Коли 1543 року чума спустошила Краківську землю, король Сигізмунд I довгий час гостював у маєтку останнього Вєльовєсі[pl] з усією своєю сім'єю та двором[17][18]. Як одну з нагород за гостинність, Тарновський отримав королівський привілей на закладення нового села Буської (Біської) Волі (тепер — Вулька-Биська) над Чорним Потоком у Крешівському старостві з правом установлення кордонів і 12-тирічним звільненням від податків. Також, однією з нагород було поширення пожиттєвого володіння цим староством на дружину та сина Спитка[19].
Гроші коронні 1546, 1547 і 1548 років із зображенням гербу Леліва й ініціалів Яна Спитка Тарновського S T обабіч гербу (ліві зображення, знизу по центру)
Зображення реверсу дуката Сигізмунда I Старого 1534 року. Обабіч щита літери «C» і «S» — лат.Cracovia (Краків) і лат.Spitikus (Спитек)
У квітні 1545 року король викликав підскарбія Спитка з Тарнова на засідання сенату та наказав йому опублікувати в ратуші під страхом конфіскації майна мандат про заборону вивозу срібла та текстилю з Корони. Срібло слід продати назад до королівської скарбниці. Король також запропонував пожертвувати 100000 польських злотих або й більше на коронний монетний двір, щоб підвищити вартість монети і водночас відмовитися від обмінних прибутків. Крім того, монети, викарбувані в Пруссії, більше не приймалися в Короні[20].
Спитек Тарновський підтримав короля щодо його бажання одружитися з Барбарою Радзивіл, був присутній на її коронації 1550 року[21]. Протягом 1549—1553 років виконував обов'язки жупника краківського[22], а з 1551 року управителя великопольських митниць. 27 липня 1550 року король призначив Спитка воєводою сєрадзьким[23]. У його управлінні в різний час перебували наступні староства: крешівське (1520), кшепицьке (1532), кошицьке (1535)[24], бжезьницьке (1535), сєрадзьке та пйотрковське (1536), остшешовське (1550)[25], болеславське[8].
Помер Ян Спитек Тарновський орієнтовно на рубежі 1552/1553 років, перед 27 січня 1553 року[26].
Наприкінці літа — на початку осені 1511 року Спитек Тарновський одружився з Барбарою з Шидловєцьких, донькою підскарбія королівства та каштеляна сандомирськогоЯкуба Шидловєцького. Подружжя мало двох дітей:
сина Яна Станіслава Спитка (1514—1568) — великого коронного мечника та підскарбія, сандомирського воєводу, завихостського каштеляна; старосту крешівського, остшешовського, пйотрковського, сєрадзького.
У спадок від батька Спитек Тарновський отримав Вельовєський ключ. Упродовж своєї кар'єри значно розширив свої маєтності, наприкінці життя володів комплексом із близько 10 міст і понад сотні сіл, зокрема у Сандомирському воєводстві та в Червоній Русі. 1522 року Спитек придбав у Анджея з Оссоліна Дзікув і Борув (тепер — частини міста Тарнобжеґ), доповнивши спадковий ключ Вєльовєський, який перебував у володінні Тарновських приблизно з 1350 року. Згідно з гіпотезою Я. Стажевської, на момент викупу в Дзікові була двоповерхова, мурована «башта». Цю гіпотезу підтверджує розташування об'єкта на високому уступі, який у далекому минулому був берегом Вісли, збережене розташування фундаментів, конструкція склепінчастих підвальних приміщень і партеру в західному флігелі нинішнього палацу[5][27].
↑Alfons Parczewski, Spytek z Tarnowa, podskarbi wielki koronny, wojewoda sieradzki, [w:] Noworocznik Kaliski na rok przestępny 1876, który ma dni 366 / wydany pod kierunkiem E. Idzikowskiego i A. J. Parczewskiego, Kalisz, 1875, s. 107.
↑ абHerbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J.: powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza, T. 9: [T-W]., Lipsk, Nakładem i drukiem Breitkopfa i Haertla, 1842, s. 45.
↑ абAndrzej Gaczoł, Zamek w Dzikowie, [w:] Spotkania z zabytkami: Kwartalnik popularnonaukowy, Nr. 1, 1984, s. 35.
↑Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 3: Urzędnicy województwa sandomierskiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Krzysztof Chłapowski i Alicja Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 165.
↑ абвHerbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J.: powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza, T. 9: [T-W]., Lipsk, Nakładem i drukiem Breitkopfa i Haertla, 1842, s. 44.
↑Alfons Parczewski, Spytek z Tarnowa, podskarbi wielki koronny, wojewoda sieradzki, [w:] Noworocznik Kaliski na rok przestępny 1876, który ma dni 366 / wydany pod kierunkiem E. Idzikowskiego i A. J. Parczewskiego, Kalisz, 1875, s. 107—108.
↑Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 3: Urzędnicy województwa sandomierskiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Krzysztof Chłapowski i Alicja Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 161.
↑Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al]; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 124.
↑Oskar Halecki, Dzieje Unii Jagiellońskiej, Tom II: W XVI wieku, oprac. Katarzyna Błachowska, Warszawa, Wydawnictwo Neriton, 2013, s. 92.
↑Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 3: Urzędnicy województwa sandomierskiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Krzysztof Chłapowski i Alicja Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 69.
↑Alfons Parczewski, Spytek z Tarnowa, podskarbi wielki koronny, wojewoda sieradzki, [w:] Noworocznik Kaliski na rok przestępny 1876, który ma dni 366 / wydany pod kierunkiem E. Idzikowskiego i A. J. Parczewskiego, Kalisz, 1875, s. 109.
↑Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 2: Urzędnicy województwa krakowskiego XVI—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Stanisław Cynarski i Alisja Falniowska-Gradowska, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 131.
↑Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J.: powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza, T. 9: [T-W]., Lipsk, Nakładem i drukiem Breitkopfa i Haertla, 1842, s. 44-45.
↑Alfons Parczewski, Spytek z Tarnowa, podskarbi wielki koronny, wojewoda sieradzki, [w:] Noworocznik Kaliski na rok przestępny 1876, który ma dni 366 / wydany pod kierunkiem E. Idzikowskiego i A. J. Parczewskiego, Kalisz, 1875, s. 111—112.
↑Janusz Małłek, Prusy Książęce a Prusy Królewskie w latach 1525—1548, Warzawa, Państwowe wydawnictwo naukowe, 1976, s. 227.
↑Alfons Parczewski, Spytek z Tarnowa, podskarbi wielki koronny, wojewoda sieradzki, [w:] Noworocznik Kaliski na rok przestępny 1876, który ma dni 366 / wydany pod kierunkiem E. Idzikowskiego i A. J. Parczewskiego, Kalisz, 1875, s. 113—114.
↑Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 3: Urzędnicy województwa sandomierskiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Krzysztof Chłapowski i Alicja Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 217.
↑Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. II: Ziemie Łęczycka, Sieradzka i Weluńska, Zeszyt 2. Urzędnicy województw łęczyckiego i sieradzkiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Edward Opaliński i Hanka Żerek-Kleszcz, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 176.
↑Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 2: Urzędnicy województwa krakowskiego XVI—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; oprac. Stanisław Cynarski i Alisja Falniowska-Gradowska, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 264—265.
↑Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. II: Ziemie Łęczycka, Sieradzka i Weluńska, Zeszyt 2. Urzędnicy województw łęczyckiego i sieradzkiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Edward Opaliński i Hanka Żerek-Kleszcz, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 171, 200, 297.
↑Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. II: Ziemie Łęczycka, Sieradzka i Weluńska, Zeszyt 2. Urzędnicy województw łęczyckiego i sieradzkiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Edward Opaliński i Hanka Żerek-Kleszcz, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 176, 200.
↑B. Ratusiński, Archiwum Dzikowskie Tarnowskich z lat 1310—1948, Kraków 1952—1962
↑Alfons Parczewski, Spytek z Tarnowa, podskarbi wielki koronny, wojewoda sieradzki, [w:] Noworocznik Kaliski na rok przestępny 1876, który ma dni 366 / wydany pod kierunkiem E. Idzikowskiego i A. J. Parczewskiego, Kalisz, 1875, s. 110.
Джерела
Mariusz Lubczyński, Tarnowski Spytek (przed 1490—1552 lub 1553), [w:] Polski słownik biograficzny T. 52: Świrski Łukasz — Taube Jerzy, Warszawa; Kraków, Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk, 2017—2019, s. 518—521
