Мірандська порода

Мірандська порода
Мірандська порода
Країна	Франція (19 століття)
Ріст	бугаїв — 150 см, корів — 140 см
Маса	бугаїв — 900-1200 кг, ; корів — 700 кг
Колір	білий, світло-сірий

Мірандська порода (фр. Mirandaise, до 1989 — фр. gasconne aréolée) — порода великої рогатої худоби м'ясного напряму продуктивності. Виведена на півдні Франції — у Гасконі. В минулому використовувалася як робоча худоба й через механізацію сільського господарства зазнала занепаду у другій половині 20 століття, була на межі зникнення. Племінну книгу відкрито у 1894 році.^[1]

Назва

Сучасну назву надано породі у 1989 році, вона походить від назви населеного пункту Міранд у департаменті Жер. До того ця гасконська порода мала назву Gasconne aréolée (від фр. Gascogne — Гасконь та aréole — кільце, вінчик, ареола), в якій відзначалося особливе забарвлення її слизових оболонок (рожеві на периферії, чорні у центральній частині) для відрізнення від породи, що називалася просто гасконською.^[2]

Історія

Породу було виведено на території департаменту Жер, що тепер в складі регіону Південь-Піренеї. З моменту виникнення худоба використовувалася як тяглова сила. З 1908 по 1922 роки ця порода разом з гасконською породою була записана до єдиної племінної книги гасконської породи, де кожна з них мала свій власний розділ. Породи було офіційно розділено у 1955 році. Розвиток механізації сільського господарства у першій половині 20 століття, що призвела до втрати значимості робочих якостей худоби, а також надання переваги розведенню худоби шароле і світлої аквітанської породи призвели до значного зменшення поголів'я даної породи. У 1983 році залишалося лише 150 корів і 1 бугай-плідник. У 1989 році порода отримала свою теперішню назву. У 2010 році налічувалося 670 корів, що утримувалися у 64 стадах.^[3]

Опис

Масть тварин переважно біла, інколи світло-сіра.^[1] Забарвлення однотонне,^[1] світліше ніж у гасконської породи.^[3] Роги ліроподібні.^[1] Зріст бугаїв 150 см,^[1] корів — 138—140 см.^[1]^[3] Вага бугаїв 900^[1]^[3] — 1200^[3] кг, корів — 650^[1]—700^[3] кг. Маса телят при народженні становить 40 кг, теличок — 35 кг.^[1]

Поширення

Худоба мірандської породи поширена переважно на території свого винекнення — у департаменті Жер.^[3]

Виноски

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к Lucie Markey-Teneze, Delphine Duclos (2010). La Mirandaise (in French). Institut de l'Elevage. Accessed November 2016. (фр.)
↑ Les coteaux gascons et la race mirandaise. // Serge Chevallier. Harmonies pastorales: les bovins rustiques sauvegarde des terroirs [Архівовано 30 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — Le gerfaut, 2002. P. 117. SBN 2-914622-10-4 (фр.)
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Mirandaise. // Valerie Porter, Lawrence Alderson, Stephen J.G. Hall, D. Phillip Sponenberg (2016). Mason's World Encyclopedia of Livestock Breeds and Breeding [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (sixth edition). Wallingford: CABI. — P. 246. ISBN 9781780647944. (англ.)

[M-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к Lucie Markey-Teneze, Delphine Duclos (2010). La Mirandaise (in French). Institut de l'Elevage. Accessed November 2016. (фр.)

[H-2] Les coteaux gascons et la race mirandaise. // Serge Chevallier. Harmonies pastorales: les bovins rustiques sauvegarde des terroirs [Архівовано 30 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — Le gerfaut, 2002. P. 117. SBN 2-914622-10-4 (фр.)

[cabi-3] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Mirandaise. // Valerie Porter, Lawrence Alderson, Stephen J.G. Hall, D. Phillip Sponenberg (2016). Mason's World Encyclopedia of Livestock Breeds and Breeding [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (sixth edition). Wallingford: CABI. — P. 246. ISBN 9781780647944. (англ.)

[1]

[2]

[3]