Народна Армія В'єтнаму
Народна Армія В'єтнаму (в'єт. Quân Đội Nhân Dân Việt Nam) — офіційна назва збройних сил Соціалістичної Республіки В'єтнам. ІсторіяСтворення перших загонів регулярних силДатою створення В'єтнамської народної армії вважається 22 грудня 1944 року. Того дня було створено перший загін регулярних сил, яким командував Во Нгуен Зіап. На момент формування, загін налічував 34 бійці, на озброєнні яких були 1 ручний кулемет, 17 гвинтівок, 2 пістолети й 14 трутових рушниць. 24 та 25 грудня 1944 року загін здійснив перші бойові операції: були атаковані й захоплені два пости французьких колоніальних військ — пост у Нангані (провінція Каобанг) та пост у Файкхат (провінція Баккан)[1]. Згодом Во Нгуен Зіап став першим головнокомандувачем ВНА. У квітні 1945 року чисельність загонів В'єтміню сягнула 1 тисячі бійців, у той час було створено головне військове командування та відкрито перші школи для підготовки командних кадрів[2]. У травні 1945 року загони регулярних сил отримали найменування «Армія визволення В'єтнаму»[3] Війна за незалежність (1944—1954)Під час Індокитайської війни збройні сили Демократичної Республіки В'єтнам були цілковито переозброєні завдяки підтримці Китаю та здобули значний бойовий досвід. 7 січня 1947 року було сформовано 102-й піхотний полк — перший полк регулярних сил, що мав армійську структуру. 4 листопада 1949 року в'єтнамські збройні сили (раніше мали назву Армія захисту Батьківщини) отримали нову назву — В'єтнамська Народна армія. Було встановлено призовний принцип комплектування армії[4]. До закінчення 1949 року сили В'єтміню налічували близько 40 тисяч бійців (у тому числі дві піхотні дивізії та кілька окремих полків регулярних сил, організованих за армійським зразком)[5]. Після завершення війни з Францією 1954 року ВНА продовжила розвиватись.
В'єтнамська народна армія у В'єтнамській війні![]() Серйозним випробуванням для армії стала В'єтнамська війна, під час якої підрозділи ВНА брали участь у повномасштабних бойових діях на території Південного В'єтнаму, Лаосу й Камбоджі, а також забезпечували протиповітряну оборону Північного В'єтнаму. В американських джерелах, присвячених цьому періоду, вона згадується як PAVN (People's Army of Viet Nam, Народна армія В'єтнаму) або NVA (North Vietnam's Army, північнов'єтнамська армія). 1975 року війна завершилась взяттям Сайгона. Після перемоги, на озброєння В'єтнамської Народної армії надійшли озброєння та військова техніка американського виробництва, які раніше перебували на озброєнні південнов'єтнамської армії. У другій половині 1970-их років ВНА відбивала прикордонні вилазки камбоджійських «червоних кхмерів», з 1979 до 1989 року окупувала Камбоджу, а також розміщувалась на території Лаосу. 1979 року брала участь у відбитті агресії Китаю. Сучасний станСтруктураВсі підрозділи ВНА належать до однієї з трьох груп: Основні сили (Chủ lực), Місцеві сили (Địa phương), сили народної оборони (Dân quân-Tự vệ). Кожна з цих груп має свій резерв. У складі ВНА є такі види військ:
Підрозділи ВНА часто залучаються до сільськогосподарських робіт і ліквідації наслідків стихійних лих. Техніка та озброєння![]() ![]() Нині В'єтнамська народна армія має, в основному, зброю радянського та китайського виробництва. Питома доля радянського озброєння зросла наприкінці 1970-их років у зв'язку з охолодженням в'єтнамсько-китайських відносин. Відповідно до даних IISS The Military Balance, станом на 2010 рік, В'єтнамська народна армія мала у своєму розпорядженні таку техніку:
Система званьУ В'єтнамській народній армії існують такі військові звання: Рядові
Сержанти
Окремо існує звання сержант-кандидат (Học viên hạ sĩ quan). Унтер-офіцери
Офіцери
Старші офіцери
ВМС
Додаткова інформація
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia