Науменко Владлен Васильович

Владлен Науменко
Особисті дані
Повне ім'я	Владлен Васильович Науменко
Народження	1 листопада 1947(1947-11-01)
	Орша, БРСР, СРСР
Смерть	15 листопада 2024(2024-11-15) (77 років)
	м. Миколаїв, Україна
Зріст	178 см
Вага	77 кг
Громадянство	СРСР  Україна
Позиція	захисник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1964—1970 «Авангард» (Тернопіль) 116 (7) 1971 «Суднобудівник» (Миколаїв)  ? (3) 1972 «Металург» (Шимкент)  ? (?) 1972—1973 «Зірка» (Тирасполь)  ? (?) 1974 «Ністру» (Кишинів) 0 (0) 1974—1980 «Суднобудівник» (Миколаїв) 204 (6) 1979 «Кристал» (Херсон) 15 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1980 «Океан» (Миколаїв) 1992 «Евіс» (Миколаїв) 2006—2007 «Миколаїв-2»
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Науменко Владлен Васильович (1 листопада 1947, Орша — 15 листопада 2024^[1]) — український радянський футболіст, тренер, арбітр, український футбольний функціонер. Брат Юрія Науменка. Майстер спорту СССР (1968). З 1997 року делегат Федерації футболу України.

У футбол починав грати в Тернополі. Протягом семи років грав у клубі «Авангард» (Тернопіль), у складі якого в 1968 році став чемпіоном України.

У 21 рік отримав звання Майстра спорту СРСР, виступаючи за збірну «Авангарду» в першості СРСР серед товариств і відомств (1965 — чемпіон)^[2].

Наприкінці 1970 року на запрошення Євгена Лемешка перейшов у «Суднобудівник» (Миколаїв). У 1971 році провів сезон за «корабелів», після закінчення якого був призваний в армію. Службу проходив у тираспольській «Зірці».

З 1974 знову грав в Миколаєві за «Суднобудівник». За 6 років провів 204 гри, забив 6 м'ячів, був капітаном команди.

Свого часу тренувався у складі «Ністру» (Кишинів). Влітку 1980 року перейшов до херсонського «Кристалу», в якому й завершив кар'єру гравця.

З 1980 року — на тренерській роботі у м. Миколаїв. Спочатку працював у команді КФК «Океан» (Миколаїв), потім у «Суднобудівнику».

З 1982 року з невеликою перервою працював у ДЮСШ «Суднобудівник» (нині — СДЮШОР «Миколаїв»). Наприкінці 80-х років паралельно був тренером юнацької збірної УРСР. У 1989 році разом з Валерієм Шведюком привів команду до виграшу кубка ЦК ВЛКСМ «Надія». Тричі посідав друге і один раз — третє місця^[2].

У 1992 році працював головним тренером «Евіса» (Миколаїв). Залучив до команди Забранського, Мизенка, Ульяницького й інших^[2]. Однак за підсумками сезону команда вилетіла з вищої ліги.

У 2000-х роках працював у Миколаївській обласній федерації футболу. Інспектував матчі чемпіонату області.

• Чемпіонат УРСР з футболу
  • Чемпіон (1): 1968 (у складі Авангарду)

• Фроленков В. Науменко Владлен Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 612. — ISBN 966-528-197-6.
• Малишев. Майстер захисту. Владлену Науменко - 50 ! // Миколаївські новини : стяття. — 1997. — № 59 (148) (4 жовтня). — С. 5.

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• профіль гравця на сайті ukr-football.org.ua
• Двісті матчів з життя Владлена Науменко