Карічев Раміз Ісаєвич
Раміз Ісаєвич Карічев (нар. грудень 1913, Батумі, Російська імперія — пом. 1969, Москва, СРСР) — радянський футболіст та тренер. виступав на позиції півзахисника. Кар'єра гравцяРозпочинав займатися футболом у своєму рідному місті Батумі. Першою командою Карічева було місцеве «Динамо». Звідти він був запрошений в московське «Торпедо» головним тренером команди С. Бухтєєвим на місце правого крайнього нападника[1]. У складі чорно-білих футболіст стане бронзовим призером чемпіонату СРСР (1945 р.) і володарем кубка СРСР (1949 р.). Майстер спорту СРСР. На початку 1950 року перейшов до клубу «Даугава» (Рига). У 1952 році перейшов до клубу «Калев» (Таллінн), в складі якого й завершив кар'єру гравця. Кар'єра тренераПісля завершення кар'єри футболіста Раміз Карічев перейшов на тренерську роботу. Він очолював команди: «Металург» (Запоріжжя), «Червоне Знамя» (Іваново)[2], «Авангард» (Миколаїв)[3], «Авангард» (Сімферополь), «Металург» (Череповець), «Уралмаш» (Свердловськ), «Зеніт» (Іжевськ), «Іртиш» (Омськ)[4], «Локомотив» (Вінниця)[5], «Мешахте» (Ткібулі). У 1963 році закінчив Державний Центральний ордена Леніна інститут фізичної культури. Заслужений тренер РРФСР 1964 року. У 1969 році Раміз Карічев помер у Москві. ДосягненняКомандніІндивідуальніПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia