Недошовенко Тамара Федорівна

Недошовенко Тамара Федорівна
Недошовенко Тамара Федорівна
Народження	2 листопада 1950 (74 роки) ; Кунів, Ізяславський район, Кам'янець-Подільська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР; Україна
Жанр	портрет, пейзаж і натюрморт
Навчання	Київський державний художній інститут (1975)
Вчитель	Шаталін Віктор Васильович і Григор'єв Сергій Олексійович
Діяльність	художниця, викладачка
Вчене звання	доцент
Відомі учні	Ващенко Марина Олександрівна
Працівник	Київське училище декоративно-прикладного мистецтва
Член	Спілка радянських художників України
Батько	Недошовенко Федір Іванович
Роботи в колекції	Одеський національний художній музей, Чернігівський обласний художній музей, Кременецький краєзнавчий музей і Донецький обласний художній музей
Нагороди	;

Тамара Федорівна Недошо́венко (нар. 2 листопада 1950, Кунів) — українська художниця і педагог; член Спілки радянських художників України з 1978 року.

Біографія

Народилася 2 листопада 1950 року в селі Куневі (нині Шепетівський район Хмельницької області, Україна). Дочка художника Федора Недошовенка, сестра художниці Олени Недошовенко-Довганенко. 1975 року з відзнакою закінчила Київський художній інститут, де навчалася у Віктора Шаталіна; 1978 року — Вищі творчі курси Академії мистецтв СРСР, де була ученицею Сергія Григор'єва^[1].

Після здобуття мистецької освіти перебувала на творчій роботі. З 1994 року — у Київській академії декоративно-прикладного мистецтва та дизайну: з 2018 року — старший викладач факультету декоративно-прикладного мистецтва, доцент кафедри живопису; одночасно протягом 2003—2008 років — доцент кафедри прикладного мистецтва і дизайну реклами Інституту підприємництва, права і реклами; за сумісництвом у 2010—2015 роках — доцент кафедри графічного дизайну і реклами Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Серед учнів: Марина Ващенко, Тетяна Прачук.

Мешкає у Києві в будинку на бульварі Марії Примаченко, № 2^[2].

Творчість

Працює у галузях станкового (у реалістичній манері пише портрети, пейзажі, натюрморти) та монументального живопису. Серед робіт:

станковий живопис

«Гуцульське весілля» (1975);
«Зимовий краєвид» (1976);
«Яхт-клуб» (1976);
«Романс» (1977);
«Товариш» (1979);
«Пісня про Київ» (1982);
«Лікар» (1984);
«У прифронтовому лісі» (1985);
«Весняні турботи» (1987);
«Осінь на Вайгачі» (1988);
«Батько» (1988);
«Біля приплава» (1988);
«Оленярі» (1989);
«Ромашки» (1989);
«Натюрморт із горобиною» (1989);
«Захід сонця» (1989);
«Краєвид України» (1990);
«Півонії» (1992);
«Тарас Шевченко» (1994);
«Портрет Людмили» (1995);
«Троянди» (1996);
«Богдан Хмельницький» (1997);
«Біля причалу» (1997);
«Тетяна Гльоза» (1997);
«Надвечір'я» (1998);
«Ранок у парку» (2000);
«Лілеї» (2006);
«Льодохід на Дніпрі» (2007);
«Тарас Шевченко в Корсуні» (2010);
«Лікар-голкорефлексотерапевт О. Недошовенко» (2010);
«Льодохід на Дніпрі» (2010);
«Михайло Щепкін» (2011);
«Передчуття тривоги» (2012);
«Теплий жовтень» (2015);
«Човни» (2017).

розписи у Києві

Михайлівського Золотоверхого собору («Святий Феофіл», «Святий Горгоній», «Святий Дометіан», «Святий Уліан», «Святий Євдоким»; усі — 1999; «Іов Борецький», «Єлисей Плетенецький»; обидва — 2002);
Надбрамної Василівської Трьохсвятительської церкви («Хрещення Господнє», «Шлюб у Кані Галілейській»; обидва — 2005);
Успенського собору (2013);
Церкви святих жінок-мироносиць (ікона-диптих «Воскресіння Христове. Жінки-мироносиці», 2015).

Учасниця обласних, всеукраїнських, всесоюзних та закордонних художніх виставок з 1975 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1995, 2010, 2018 роках.

Роботи художниці зберігаються у зібранні Міністерства культури та інформаційної політики України, Одеському, Чернігівському та Донецькому художніх музеях, Кременецькому краєзнавчому музеї, Музеї Тараса Шевченка в Пекіні, у приватних колекціях у Сполучених Штатах Америки, Франції^[2].

Відзнаки^[1]

Диплом Академії мистецтв СРСР (1980);
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва» (1983);
Подяка Прем'єр-міністра України (2008);
Премія імені Федора Кричевського (2010);
Заслужений діяч мистецтв України (2017)^[3];
Грамота Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука (2018).

У мистецтві

У 2000 році олійний портрет співачки написала українська художниця Ніна Божко^[4].

Примітки

↑ ^а ^б Недошовенко Тамара Федорівна / Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука. Кафедра монументального і станкового живопису.
↑ ^а ^б Художники Києва, 2000, с. 128.
↑ Указ Президента України від 8 листопада 2017 року № 355/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва»
↑ На межі II-ІІІ тисячоліть: Художники Києва. Із древа життя українського образотворчого мистецтва. Живопис. Графіка. Скульптура : біографічний збірник / В. Л. Андрієвська. — Київ : Криниця, 2009. — ISBN 978-966-7575-41-0.

Література

Тамара Недошовенко // Художники Києва. Живопис. Графіка. Скульптура. Декоративно-прикладне мистецтво : творчо-біографічний довідник / С. Журавель. — Київ : Іпрез, 2000. — С. 128. — ISBN 966-95504-1-6.;
Михайло Дегтярьов. Недошовенко Тамара Федорівна // На межі II-ІІІ тисячоліть: Художники Києва. Із древа життя українського образотворчого мистецтва. Живопис. Графіка. Скульптура : біографічний збірник / В. Л. Андрієвська. — Київ : Криниця, 2009. — С. 461—462. — ISBN 978-966-7575-41-0.;
Г. М. Юхимець. Недошовенко Тамара Федорівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. — Т. 23 : Нг — Ня. — 832 с. — ISBN 978-966-02-9624-4.