Нехвороща (Володимирський район)

село Нехвороща
Борисоглібська церква у Нехворощі.
Країна	Україна
Область	Волинська область
Район	Володимирський район
Тер. громада	Зимнівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA07020050150018869
Основні дані
Засноване	1450
Колишня назва	Бискупичі Руські (до 1948)
Населення	239
Поштовий індекс	44773
Телефонний код	+380 3342
Географічні дані
Географічні координати	50°44′58″ пн. ш. 24°30′14″ сх. д. / 50.74944° пн. ш. 24.50389° сх. д. / 50.74944; 24.50389
Водойми	р. Луга-Свинорийка
Місцева влада
Карта
Нехвороща
Нехвороща
Мапа
Нехвороща у Вікісховищі

Нехворо́ща — село в Україні, у Зимнівській сільській громаді Володимирського району Волинської області.

Колишня назва — Бискупичі Руські 1450 р.^{[джерело?]} Нехвороща з 1948 р. Населення 239 осіб (дані 1994 р.).

У 1906 році село Микулицької волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 19 верст, від волості 4. Дворів 80, мешканців 721^[1].

20 травня 1943 р. в селі вбито 11 українських селян польською поліцією під проводом німців, але в грабежі, вбивствах, спаленні будинків німці участі не брали. То були перші жертви братовбивчої різні поміж поляками та українцями на Володимирщині. Перш ніж палити будівлі, поляки все дочиста пограбували.

Загинули:

1. Карп'юк Зіновія, 51 р., застрелена на подвір'ї біля своєї хати.
2. Карп'юк Катерина, 52 р., застрелена у своїй хаті. Після пограбування хата підпалена, і тіло Катерини згоріло.
3. Максим'юк Панас, застрелений.
4. Максим'юк (Прокоп'юк, родом з Сільця) Марія Онисимівна, 1923 р.н., дружина Панаса.
5. Максим'юк Галина Панасівна, 2 р.
6. Максим'юк Ликерія (мама Панаса). Всі троє забрані поляками до Володимира-Волинського і розстріляні біля П'ятидень, на місці розстрілу євреїв.
7. Михальчук (жінка), вбита і згоріла у своїй хаті.
8. Тарасюк Ірина Трифонівна, 1910 р.н., вбита і спалена у своїй хаті.
9. Тарасюк Андрійко Степанович, 3 р., вбитий і згорів у хаті разом з мамою Іриною і бабусею Петрунею.
10. Тарасюк Петруня (мама чоловіка Ірини), 95 р., вбита в своїй хаті і згоріла разом з невісткою і внуком.
11. Тарасюк Улян, вбитий і згорів у своїй хаті.

Всі вбиті та останки погорілих (окрім трьох Максим'юків) поховані на кладовищі с. Нехворощі.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 278 осіб, з яких 120 чоловіків та 158 жінок.^[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 238 осіб.^[3]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[4]

• Антонюк Порфир Фролович (псевда: «Сосенко», «Кліщ») — сотник, організатор і керівник баз УПА «Січ», командир Загону ім. Богуна із ВО «Турів» (11.1943-01.1944).
• Литвинчук Іван Самійлович (псевда: «Максим», «Дубовий», «Давид», «Корній», "7604, «9245», «0405», «8228».) — (* 21 серпня 1920 — † 19 січня 1951, Золотіївські хутори, Демидівського району, Рівненської області) — майор УПА, командир ВО «Заграва» (1943—1944), крайовий провідник Північно-західного краю (з 11.1944), командир УПА-Північ (1949—1951), заступник провідника ОУН на ПЗУЗ (з 1949).

Між селами Марія-Воля, Хмелів і Нехвороща розташований лісовий заказник місцевого значення «Нехворощі», а також зоологічна пам'ятка природи «Урочище Бискупичі».

• Сайт Верховної Ради України
• Трагедія волинських сіл 1943—1944 рр.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Biskupicze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 239. (пол.)
• Biskupicze 2.) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 159. (пол.)